Оутс Джойс-Керол

О́УТС Джойс-Керол (Oates Joyce Carol; 16. 06. 1938, м. Локпорт, шт. Нью-Йорк, США) — американська письменниця. Член Амер. АМ та літ-ри (1978). Закін. Сирак’юс. університет (шт. Нью-Йорк, 1960), здобула ступ. магістра гуманітар. наук у Вісконсин. університеті (м. Медісон, США, 1961). Учителювала; викладала у Детройт. (шт. Мічиґан, США, 1962–68) та Віндзор. (Канада, 1968–78) університетах; від 1978 — проф. гуманітар. факультету Прінстон. університету (шт. Нью-Джерсі, США), в якому читає лекції із розвитку письменниц. майстерності. О. — одна з провід. амер. прозаїків сучасності. Її твор. спадок нині вражає як кількіс. обсягом, так й жанр.-темат. розмаїттям: понад 50 романів, бл. 25-ти збірок оповідань, 8 поет. збірок, 10 п’єс, понад 10 збірок літ.-крит. праць та докум. книг.

Надзвичайна творча активність О. зрештою стала й однією з усталених її характеристик в амер. літ. критиці, що називає її «синонімом творчої продуктивності». Літ. діяльність розпочала у 14-річ. віці, коли батьки подарували їй друкар. машинку. Під час навч. вона незмінно готувала матеріали для шкіл. газет, а в 19 р. здобула перемогу в конкурсі «Найкраще оповідан­ня коледжу». В період навч. в університеті О. написала 17 оповідань та 4 незакінч. романи, які так і не наважилася подати до друку. Перший опубл. твір — зб. оповідань «By the North Gate» («Біля північної брами», 1963), згодом побачив світ її перший роман — «With Shuddering Fall» («Приголомшені при падінні», 1964). Літ. визнання О. отримала після публікації 2-ї зб. оповідань «Cosmopolitan’s Winds of Love» («У змітаючому потоці», 1966). Вже перші художні спроби О. засвідчили творчу приналежність письменниці до методів літ-ри екзистенціалізму з його темат. акцентуацією проблематики відчуженості, самотності людини у світі, який є для неї ворожим і несприйнятним. Гол. вектор темат. письменниц. уподобань — гострі психол. колізії, що характеризують стосунки між її персонажами та умовами їхнього сусп. оточення. Важливе місце в темат. діапазоні прози О. займають проблеми фемінізму — виховання і дорослішання жінки, її стосунки з чоловіками, обмеженість її людських прав у сучас. суспільстві. Серед ін. постій. тем — проблематика духов. пошуків амер. молоді, їхнього протесту проти морал.-етич. догм, встановлених старшими поколіннями, расові протиріччя, сексуал. насилля та злочинність. Підкреслена акцентуація проблем злочинства і насильства у романах О., відзначена літ. критикою, навіть спонукала письменницю 1990 у відповідь на запитання «Чому у Ваших творах стільки жорстокості?» написати есе, ключовою тезою якого стала назва одного з її романів — «Because It Is Bitter, and Be­cause It Is My Heart» («Тому що це — гірко, тому що це — моя душа», 1990). Цей темат. вектор простежується у низці романів О., написаних упродовж 1960–70-х рр., — «A Garden of Earthly Delights» («Сад радощів земних», 1967), «Expensi­ve people» («Шикарні люди», 1968), «Them» («Їхні життя», 1969), «Won­derland» («Країна чудес», 1971), «Do With Me What You Will» («Роби зі мною, що хочеш», 1973), «The Assassins» («Убивці», 1975) та ін., а також зб. новел «The Wheel of Love» («Колесо кохання», 1970), «Marriages and Infidelities» («Шлюби та зради», 1972), що були особливо популярними, «The Hungry Ghosts» («Голодні привиди», 1974). Екзистенціаліст. темат. лінія прози О. продовжена і в її романах 1980–2000-х рр. Темат. новаціями цього періоду став, крім традиц. уподобань, її підкреслений інтерес до літ-ри готики та жахів: «Bellefleur» («Бельфлер»), «A Bloodsmoor Romance» («Любовна історія в Бладсмурі»; обидва — 1982), «Mysteries of Winterthurn» («Таємниці Уїнтертона», 1984), «Marya: а Life» («Марія: історія життя», 1986), «Blonde» («Білявка», 2000), «I’ll Take You There» («Я заберу тебе з собою», 2002), «The Falls» («Водоспад», 2004) та ін. Сама письменниця наголошує на тому, що знайомство з її творчістю варто починати з кн. «Them» («Їхні життя», 1969) або роману «Blonde» («Білявка», 2000; усі — Нью-Йорк), однак додає, що «могла б запросто змінити кількість назв». Творчі здобутки О. відзначені числен. нагородами та почес. званнями: Нац. книжк. премія (1970), премії ім. О. Генрі (1967, 1973), Б. Стокера (1996, 2013), Нац. гуманітарна медаль (2010), премія Н. Мейлера (2012; усі — США) тощо. Окремі твори О. українською мовою переклали В. Батюк, М. Венгренівська, Т. Кінько, О. Лєнік, О. Тараненко, М. Тупайло.

Рекомендована література

1. Нагачевська О. Жіночі образи в американській літературі: [Романи Д.-К. Оутс «Сонцестояння» та «Марія: історія життя»] // СіЧ. 2002. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Англомовні письменники. Т., 2010.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю