Охримович Степан Богданович
ОХРИМО́ВИЧ Степан Богданович (псевд.: Обухович, Данило, Володимир Арсенич; 18. 09. 1905, м. Сколе, нині Львів. обл. — 10. 04. 1931, с. Завадів, нині Стрий. р-ну Львів. обл.) — громадсько-політичний діяч. Племінник Володимира, Любомира та Юліана Охримовичів і О. Залізняк-Охримович. Навч. в Академ. гімназії у Львові, 1923 закін. гімназію в Стрию. Один із організаторів та ідеолог пластового руху на Галичині, засн. куреня старших пластунів «Червона калина». Вивчав філософію у Львів. таєм. укр. університеті (1923–24) та Львів. університеті (від 1925). Очолював Укр. студент. товариство в Стрию та Товариство наук. викладів ім. П. Могили у Львові. 1925–26 за його безпосеред. участі створ. Союз укр. націоналіст. молоді. Працював у НТШ як асист. проф. В. Сімовича та в Нац. музеї під керівництвом І. Свєнціцького. Член УВО, делегат 1-го Конгресу укр. націоналістів у Відні (1929). У 1929–30 — перший організац. референт, 1930–31 — референт пропаганди Крайової екзекутиви ОУН. Співред. ж. «Студентський шлях», ред. «Бюлетеня КЕ ОУН на ЗУЗ». Уклав «Присягу українського націоналіста». На поч. квітня 1931 заарешт. польс. поліцією. В ув’язненні був підданий тортурам, через що вийшов на волю важко хворим і за декілька днів помер.
Рекомендована література
- Коссак. Охримович. Тураш. Торонто, 1968;
- Посівнич М. Воєнно-політична діяльність ОУН у 1929–1939 роках. Л., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
