Охримович Юліан Юліанович
Визначення і загальна характеристика
ОХРИМО́ВИЧ Юліан Юліанович (03. 02. 1893, м. Стрий, нині Львів. обл. — 10. 10. 1921, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл.) — громадсько-політичний діяч, історик. Брат Володимира і Любомира Охримовичів. 1912 закін. укр. гімназію у м. Коломия (нині Івано-Фр. обл.), навч. на філос. факультеті Львів. університету. Належав до Укр. студент. союзу, був чл. його гол. управи, співред. (разом із Р. Заклинським) друк. органу — двотижневика «Шляхи» (квітень 1913 — березень 1914). Влітку 1914 поїхав до родичів у Наддніпрян. Україну, однак поч. 1-ї світової війни завадив йому повернутися у Галичину. Щоб уникнути арешту і вивезення вглиб Рос. імперії (як підданого Австро-Угорщини), проживав напівлегально у Мелітополі та Криму. Після Лютн. революції 1917 взяв активну участь у громад.-політ. діяльності, одночасно навч. у Київ. укр. університеті. Делегат Установ. з’їзду УПСР (квітень 1917), обраний чл. її ЦК і секретарем. Як представник партії від студентства тоді ж увійшов до УЦР, перебував у її складі до літа 1917. У травні 1917 признач. секр. Комітету допомоги українцям-виселенцям при УЦР. Після розколу УПСР у травні 1918 приєднався до т. зв. центр. течії (разом із В. Голубовичем, І. Лизанівським, Д. Одриною та ін.). Був секр. «Селянської спілки», працював у ред. г. «Народна воля» (1918) і видавництві УЦР «Серп і молот». У 1918 видав написану 1916 у формі наук. рефератів розвідку «Короткий нарис розвитку української національно-політичної думки в ХІХ ст.», що стала першим дослідж. становлення і розвитку укр. політ. думки у 19 ст. (1922 перевидана у Львові, 1965 і 1977 — у діаспорі). Також написав і підготував до друку книги про розвиток укр. суспільно-політ. думки і про укр. літ. мову, однак вони не були опубліковані, а їхні рукописи втрачені. Від весни 1919 проживав у Мелітополі, працював учителем у школі й одночасно — зав. повіт. відділу нар. освіти. Восени 1921 заарешт. чекістами, звинувачений у зв’язках із Всеукр. центр. повстан. комітетом, що готував антибільшов. збройне повстання. Розстріляний за вироком ревтрибуналу Таврій. губерн. ЧК.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
