Очні хвороби

Визначення і загальна характеристика

О́ЧНІ ХВОРО́БИ — захворюва­н­ня очного яблука, повік, слізних органів і орбіти. О. х. часто є виявом заг. захворюва­н­ня організму (гострих і хроніч. інфекцій, ревматизму, токсоплазмозу, бруцельозу, діабету, гіпертоніч. хвороби, туберкульозу, захворювань ЦНС, порушень обміну речовин і ендокрин. функцій). Так, тісний взаємозвʼязок спо­стерігається між патологією зорового нерва і захворюва­н­ням ЦНС. До О. х. зараховують також аномалії рефракції ока — короткозорість, далекозорість (див. Короткозорість і далекозорість), астигматизм, оскільки при цьому порушується нормал. гострота зору. О. х. бувають вродженими й набутими, ендоген­ними і екзоген­ними, хронічними та про­гресуючими. Серед О. х., що можуть при­звести до зниже­н­ня гостроти зору, ви­окремлюють: глаукому, рогівки захворюва­н­ня, катаракту, хвороби судин. і сітчастої оболонок, зорового нерва, опіки, травми ока тощо. Серед причин виникне­н­ня сліпоти в осіб похилого віку — глаукома. Це захворюва­н­ня характеризується під­вищен­ням внутрішньооч. тиску. Стиска­н­ня кровонос. судин зорового нерва призводить до дегенерації нерв. волокон. Тиск створюється на­громадже­н­ням водянистої вологи, яка в нормі витікає від­разу після її секреції. Накопиче­н­ня рідини зумовлене недо­статністю дренаж. ка­налу між рогівкою та райдужкою. Лікува­н­ня сприяє знижен­ню тиску. Хірургічно від­кривають за­блоковані ка­нали або створюють штучний. Досягне­н­ня вітчиз. мед. науки значно змінили характер і ступінь пошире­н­ня О. х. Напр., ліквідовано трахому та низку ін. захворювань. Велике значе­н­ня для боротьби з О. х. має організація офтальмол. допомоги (див. Офтальмологія). За­стосовують сучасні методи медикаментоз. й оператив. лікува­н­ня. Велику увагу приділяють охороні зору в дітей, у яких найчастіше виявляють аномалії рефракції, косоокість та амбліопію. Ос­кільки глаукома є однією з найпоширеніших причин сліпоти, нині дуже важливими є рання діагностика захворюва­н­ня та на­да­н­ня своєчас. мед. допомоги.

Спричиняти О. х. у тварин можуть забої, опіки, отруйні речовини, не належні годівля й утрима­н­ня, паразитарні й інфекц. хвороби, природжені вади. Лікува­н­ня залежить від причини захворюва­н­ня. Серед профілакт. заходів — пов­ноцін­на годівля й утрима­н­ня, якісне освітле­н­ня та вентиляція приміщень для тварин.

Літ.: Пильман Н. И. Функциональное лечение косоглазия у детей. К., 1964; Пучковская Н. А., Шульгина Н. С., Непом­нящая В. М. Патогенез и лечение ожогов глаз и их последствий. Москва, 1973; Чорикчи Л. Е. Физиотерапия в офтальмологии. К., 1979; Жабоєдов Г. Д., Сергієнко М. М. Очні хвороби: Під­руч. К., 1999; Венгер Г. Ю., Солдатова А. М. Очні хвороби: Курс лекцій. О., 2003.

Н. О. Пучківська

Завантажити статтю