Острозька академія Національний університет
«ОСТРО́ЗЬКА АКАДЕ́МІЯ» Національний університет Засн. у 16 ст. у м. Острог (нині Рівнен. р-ну Рівнен. обл.) із приват. ініціативи представника потужного магнат. роду, відомого політ. і культур. діяча князя В.-К. Острозького, стала першою школою вищого типу на укр. землях. Точну дату заснування Академії важко встановити через відсутність відповід. джерел, проте більшість дослідників вважають найбільш ймовірним роком — 1576. Діяльність Академії у 16 ст. ознаменувала важливі зрушення в історії православ. освіти кін. 16 — поч. 17 ст. Її засн. В.-К. Острозький у своїй політ. діяльності послідовно відстоював інтереси православ. Церкви та православ. населення Речі Посполитої. З огляду на складну ситуацію, в якій опинилася православна культура 16 ст., порівняно з розвитком європ. (катол. і протестант.) освіти, він реалізував масштаб. проект з організації наук.-освіт. осередку в своїх володіннях у Острозі з метою підготовки та видання текстів Святого Письма церк.-словʼян. мовою та створення православ. школи вищого типу, подібної до зх.-європ. академій та університетів. Насамперед з міркувань престижу він розмістив Академію в «домоначальному граді» — місті, що дало назву родові — і одному з осередків православ. Луцько-Остроз. єпархії. Острог став одним із найбільших міст Волині, а князів. двір — центром політ. життя укр. земель. За спогадами посла папи Римського А. Болоньєтті, В.-К. Острозький споруджував Академію «майже з королівським розмахом». Вона якісно відрізнялася від існуючих на той час православ. шкіл — незважаючи на те, що була призначена для навчання православ. молоді, князь запросив до неї вчених різних віросповідань і конфесій, випускників провідних на той час європ. університетів, а також відомого друкаря І. Федорова, який організував і розвинув видавничу справу. Таким чином за наявності висококваліфіков. вчених, друкарні та навч. закладу вперше виник осередок, що розвинув укр. культуру до нового рівня. Для фінанс. забезпечення родина Острозьких створила постій. фундуш (Сураз. фундація), згідно з яким на потреби навч. закладу, шпиталю та церкви Святої Трійці признач. надходження від м-ка Сураж (нині село Кременец. р-ну Терноп. обл.) і низки сіл, що входили до Сураз. волості. Вагому фінанс. допомогу Академії надала племінниця князя — княжна Г. Острозька, яка заповіла на розвиток Академії «6 тисяч кіп грошей лічби литовської». У її заповіті, датованому 1579, вперше зафіксована назва «Острозька академія». Навч. тривало бл. 10 р., адже Академія поєднувала всі ступ. освіти — від початк. до вищої. Значну частину студент. братії становили вихідці з Острога, проте цілком вірогідно, що тут навчалася молодь і з ін. міст. Так, напр., «пішов до Острога для наук поштивих» майбут. гетьман Війська Запорозького П. Сагайдачний. Особливе значення в Академії приділяли вивченню мов: спудеї опановували 3 базові мови — грец., церк.-словʼян., лат., а також додатково — давньоєвр. і польську. Навч. розпочинали з паралельного вивчення церк.-словʼян. і грец. мов. Це засвідчує остроз. Буквар, виданий І. Федоровим 1578, що містить одразу два алфавіти — словʼян. і грецький. Згодом вивчали і латину. Саме тут вперше на укр. землях запроваджено систему тримовної школи, що була базовою для європ. освіти. У середніх класах Академії викладали т. зв. вільні науки — предмети тривіуму (граматика, риторика, діалектика) і квадривіуму (геометрія, арифметика, астрономія, музика). Цикл предметів тривіуму формував базові граматичні знання, навички красномовства та мистецтва вести диспут, предмети квадривіуму давали знання з точних наук. Особливу увагу приділяли музиці. Згідно з фундац. грамотою, ректор Академії опікувався хором при кафедрал. Богоявлен. соборі, ядро якого складали спудеї. Вони виконували молитви особливим остроз. наспівом, що сформувався в Острозі та згодом поширився по всій Україні. Студентів, які співали у хорі, князь підтримував ще й фінансово, що зафіксовано у документі першої чв. 17 ст. «Postanovienie na akademie ostrogska». Вершиною навч. вважали вивчення філософії, медицини та богословʼя. Необхідний рівень освіти забезпечували запрошені князем викл., зокрема Г. Смотрицький — перший ректор Академії, видатний вчений, письменник, поет, полеміст, кер. гуртка вчених, які перекладали тексти Святого Письма; Д. Наливайко — перекладач, письменник, поет, який писав свої твори тогочас. розмовною українською мовою; К. Лукаріс — випускник Падуан. університету, реліг. діяч, ректор Академії, у подальшому — Константинопол. та Александрій. патріарх; Я. Лятос — випускник Падуан. і Краків. університетів, астроном, математик, д-р медицини; Н. Кантакузин (Парасхес) — «ректор наук еллінських» Падуан. університету, викладав у Академії грец. мову. Після смерті В.-К. Острозького 1608 діяльність Академії поступово занепала. На думку більшості дослідників, вона припинила існування 1636 після конфлікту внучки князя А.-А. Ходкевич із остроз. міщанами. Однак 60 р. діяльності Академії стали надзвичайно важливим періодом для становлення нового типу освіти на укр. землях. Її вихованці справили знач. вплив на розвиток освіти у Сх. Європі, а закладені принципи навч. відтворено в ін. тогочас. навч. закладах, зокрема Києво-Могилян. академії (див. «Києво-Могилянська академія» Національний університет).
Збереження традицій Академії, культурна та істор. памʼять про її значення в історії освіти Сх. Європи заклали передумови для відродження уже в незалеж. Україні. Згідно з указом Президента України Л. Кравчука 1994 створ. Остроз. вищий колегіум, 1996 перейм. в Остроз. академію. Від 2000 — сучасна назва. Нині у структурі Університету діють Навч.-наук. інститути соц.-гуманітар. менеджменту; міжнар. відносин та нац. безпеки, права ім. І. Малиновського; факультети романо-герман. мов й економічний; 20 наук. лаб. і центрів. Заг. кількість студентів — 2525 осіб (станом на 2022), із них на денній формі навч. — 2141, на заоч. — 384 особи. Навч.-вихов. процес забезпечують 415 осіб: д-рів н. — 48 осіб (з них проф. — 30), канд. н., доц. — 104. Серед відомих науковців — І. Пасічник (ректор від 1994), Р. Каламаж, А. Атаманенко, В. Трофимович, В. Яремчук, П. Кралюк, І. Хомʼяк, В. Попелюшко та ін. Університет має міжнар. угоди про співпрацю із закладами вищої освіти та наук. установами Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Греції, Грузії, Ізраїлю, Іспанії, Індії, Італії, Казахстану, Китаю, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Португалії, Словаччини, США, Туреччини, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції, Японії. Видають «Наукові записки Національного університету “Острозька академія”», часописи «Острозька давнина», «Геопоетичні студії». Діє Музей історії Національного університету «Острозька академія».
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
