Отоларингології Інститут ім. проф. О. Коломійченка НАМНУ

Визначення і загальна характеристика

ОТОЛАРИНГОЛО́ГІЇ Інститут ім. проф. О. Коломійченка НАМНУ Засн. 1960 в Києві з ініціативи О. Коломійченка (дир. до 1973) як НДІ отоларингології, від 1965 — Київ. НДІ отоларингології, від 1978 — iм. О. Коломійченка, від 2000 — сучасна назва. Інститут має власну клін. базу (260 ліжок), де працюють 5 н.-д. підрозділів: відділи запал. захворювань ЛОР-органів (з групою мікробіології і вірусології), онкопатології ЛОР-органів, ринології та алергології (з групою рентґенології), ЛОР-патології дит. віку, мікрохірургії вуха та отонейрохірургії; 2 діагност. підрозділи: лаб. клін. аудіології та вестибулології, лаб. голосу та слуху; діють стаціонар. відділ.: ЛОР-запал. захворювань з групою ендоскопії ЛОР-органів; реконструктивно-віднов. хірургії ЛОР-органів; ЛОР-онко; дит.; реконструктивно-віднов. хірургії вуха та отонейрохірургії; слуховіднов. хірургії. Працюють також відділ. промен. діагностики та промен. терапії; ургент. допомоги; кохлеар. імплантації; фізіотерапевтичне. До складу лабораторно-експерим. бази Інституту входять лаб. біохімії, біофізики, патофізіології та імунології (з групою патоморфології). Також у структурі Інституту — відділи наук.-мед. інформації та патентно-ліцензій. роботи; стандартизації та метрології; віварій. Консультат. допомогу надають 2 консультат. поліклін. відділ. — для дорослих та дітей. Від 2001 також діє Центр алергіч. захворювань. В Інституті працюють 506 співроб., з них 17 д-рів та 33 канд. н., 8 проф., 1 академік НАМНУ, 4 засл. діячі н. і т. України, 3 лауреати Держ. премії України в галузі н. і т., 5 лауреатів імен. премій НАНУ, НАМНУ та Міжнар. оториноларингол. академій. Серед відомих науковців — О. Циганов (1974–85 — директор), В. Гукович, В. Базаров, К. Веремеєнко, О. Євдощенко, О. Покотиленко, Г. Тiмен, Ю. Сушко, Т. В. Шидловська. Осн. напрями діяльності: проведення дослідж. з актуал. проблем оториноларингології, використання їх результатів для удосконалення методів діагностики та лікування захворювань і пошкоджень верх. дихал. шляхів; злоякіс. новоутворень ЛОР-органів, їх рецидивів і метастазів; вивчення етіології та патогенезу глухоти, приглухуватості та вестибуляр. порушень, удосконалення методів їх профілактики, діагностики, лікування та реабілітації; наук.-метод. керівництво оториноларингол. службою; проведення наук. експертизи.

В Інституті розробляють ефективні методи профілактики запал., вірус. і передрак. захворювань верх. дихал. шляхів. Отримані наук. дані про те, що стан лімфоглотк. кільця має суттєвий вплив на вакцинал. імунітет і перебіг алергіч. та запал. захворювань верх. дихал. шляхів, дозволили розробити та апробувати в експерим. дослідж. нові, більш ефективні схеми локал.-систем. імунізації мікроб. і вірус. вакцинами. Встановлено, що прийом різних імунотроп. препаратів бактеріал. і рослин. походження покращує клін. ефект застосування мукозал. вакцин, що сприяє нормалізації стану локал. імунітету у хворих із рецидивуючим інфекц.-запал. захворюваннями верх. дихал. шляхів, скороченню епізодів захворювання, збільшенню міжрецидив. періоду. Встановлено особливості клін. перебігу хроніч. запал. і передрак. захворювань верх. дихал. шляхів; розроблено нові схеми їх лікування. Визначено низку біохім. показників крові хворих, що можуть слугувати достовір. інформатив. критеріями оцінки перебігу та ефективності лікування запал. та онкол. захворювань верх. дихал. шляхів. Розроблено нові модифікації біокераміч. імплантац. матеріалів (при імплантації в комбінації з біополімерами стимулюють репаративні процеси в кістк. і хрящовій тканинах); низку моделей різних типів захворювань та патол. станів у дослід. тварин; високоефективну методику краніофаціал. хірург. втручань при злоякіс. пухлинах основи черепа з інтракраніал. розповсюдженням (уперше на теренах СНД); низку методик хірург. втручань при доброякіс. пухлинах — невриномах слух. нерва, холестеатомах верхівки пірамідки скроневої кістки, пухлинах ярем. гломусу з інтракраніал. розповсюдженням; методи ефектив. консерватив. лікування хворих на запал. захворювання верх. дихал. шляхів, скоротивши до мінімуму необхідність у хірург. видаленні мигдаликів; високоефективні та безпечні методики проведення специф. імунотерапії у хворих на алергіч. риніт. Впроваджено молекулярну алергодіа­гностику, що дозволяє своєчасно виявляти складні алергічні реакції, що загрожують життю, та здійснювати ефективні заходи їх профілактики та лікування. 2015 в Японії на Всесвіт. отол. конгресі наук. робота від Інституту «Застосування імплантованої системи для відновлення мигання при ураженні лицевого нерва в експерименті» отримала Золоту медаль Товариства А. Політцера. Інститут є осн. держ. закладом охорони здоров’я, що здійснює хірург. лікування дітей з інвалідністю із незворот. вадами слуху, які потребують проведення кохлеар. імплантації, та дітей з інвалідністю із втратою слуху III–IV ступ., які потребують слухопротезування. За останні 3 р. за держ. кошт проведено понад 1000 хірург. втручань із вживлення систем кохлеар. імплантації дітям з інвалідністю по слуху. Взяті на облік та прооперовані практично всі діти з глухотою до 5-ти р.

В Інституті сформувалися і діють кілька наук. шкіл.

Школа слуховідновлюваль­ної хірургії. Під керівництвом О. Коломійченка вперше в світі розроблено та впроваджено в практику слуховіднов. операції при отосклерозі (Ленін. премія, 1964), визначено біохім. механізми патогенезу отосклерозу; під керівництвом Г. Тімена — модель сенсоневрал. приглухуватості у дослід. тварин, технологію інтратимпанал. введення нейронал. стовбур. клітин у експерим. тварин, вивчено можливості та ефективності використання нейронал. стовбур. клітин та їх продукту трофіну для попередження та лікування сенсоневрал. приглухуватості.

Школа медичної ензимології. К. Веремеєнко вперше в СРСР одержав із підшлунк. залози великої рогатої худоби високоочищені препарати протеолітич. ферментів — кристаліч. трипсин та α-хімотрипсин, дослідив їхні фармакол. та лікув. властивості (нині використовують як протизапал., некролітичні та муколітичні засоби). Важливі його роботи щодо розшифрування склад. механізмів взаємодії протеолітич. ензимів із сироватк. інгібіторами крові. 1963 разом із В. Бєліцером виявив у сироватці крові два інгібітори: α1-інгібітор протеїназ і α2-макроглобулін. К. Веремеєнко досліджував також активність протеолітич. ферментів та їх інгібіторів у біол. рідинах і тканинах для діагностики низки ЛОР-захворю­вань, оцінку їх перебігу та ефектив­ність терапії. З цією метою 1980 при Інституті створ. Респ. центр мед. ензимології. Пріоритетними є його праці, присвяч. вивченню протеїназ калікреїн-кінін. системи та фібринолізу та їх значення в діагностиці багатьох хвороб, зокрема, запал. та алергіч. захворювань верх. дихал. шляхів (полінози, інфекц.-алергічні риніти). Велику увагу приділено розробленню нових біохім. методів ранньої діагностики злоякіс. новоутворень та їх метастазів у хворих на рак верх. дихал. шляхів. За розроблення теор. основ мед. ензимології та впровадження її методів у практику охорони здоров’я 1987 колектив авторів на чолі з К. Веремеєнком удостоєно Держ. премії УРСР в галузі науки і техніки Фахівцями Інституту створ. новий лікув. засіб — «Біоадгезив» (біол. фібрин. клей) — адгезив. гемостатич. препарат для безшов. з’єднання тканин і прискорення загоєння ран після різних хірург. втручань. Під керівництвом ученого виконано комплекс дослідж., спрямов. на розшифрування біохім. механізмів дії перорально введених поліфермент. комбінов. препаратів рослин. і тварин. походження, тобто систем. ензимотерапії. У лаб. біохімії також досліджено показники протеолітично-інгібітор. дисбалансу системи гемостазу, рівнів метаболіч. інтоксикації та рецептор. відповіді клітин крові (деякі можуть слугувати додатк. критеріями оцінки перебігу запал. та онкол. захворювань верх. дихал. шляхів); створ. прогностично-діагност. модель оцінки стану хворих на запал. та онкол. захворювання верх. дихал. шляхів.

Школа променевої діагностики та променевої терапії. 1983–90 в Інституті проведено піонер. дослідж. з підвищення ефективності промен. терапії шляхом використання радіомодифікуючих факторів: локал. електромагніт. гіпертермії, штуч. короткочас. гіперглікемії, лікар. засобів, внутр.-венного опромінення крові. Вперше в Україні для діагностики захворювань ЛОР-органів застосовано термографію. Засн. нового напряму промен. діагностики — дистанцій. термографії став Л. Ро­зенфельд.

Школа клінічної аудіології та вестибулології. Її основоположник В. Базаров розробив і впровадив у практику оториноларингології, авіації та космонавтики нові методи дослідж. слух. і вестибуляр. функцій, методики тренування льотчиків і космонавтів, методи для розпізнавання агравації та симуляції приглухуватості і глухоти. В Україні та за її ме­жами відома його схема вестибулометрич. дослідж. Під керівництвом В. Базарова в лаб. клін. аудіології та вестибулології вперше в Україні розроблено методи кохлео-вестибулометрич. обстеження, відбору та тренувань кандидатів у космонавти. Всі укр. кандидати в космонавти пройшли обстеження в лаб., зокрема перший космонавт України Л. Каденюк. Також співроб. Інституту досліджують вплив іонізуючої радіації на слух. аналізатор і голосоутворювал. систему в ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та жителів забруднених тер., зокрема визначено особливості клін. перебігу вестибуляр. дисфункції та сенсоневрал. приглухуватості. Вивчення впливу вироб. шуму на слух. аналізатор, центр. нерв. і серц.-судинну системи, що проводять у лаб. голосу та слуху під керівництвом Т. В. Шидловської та Т. А. Шидловської, дозволило виявити нові ланки патогенезу при сенсоневрал. приглухуватості шумового генезу та покращити ранню діагностику та профілактику профес. приглухуватості, сформувати нові принципи лікування. Розроблено комплекс діагностично-лікув. заходів на різних етапах евакуації постраждалих із акубаротравмою в зоні проведення бойових дій, а також надання мед. допомоги, що дозволяє запобігати розвитку тяжких ушкоджень слуху та рівноваги у постраждалих та їх інвалідизації. За останні 3 р. обстежено та проліковано понад 1000 осіб, які постраждали від вибухових травм у зоні бойових дій.

Школа патофізіології та імунології. Знач. внесок у теор. напрям дослідж. в оториноларингології зробили Е. Гюллінг і О. Мельников. Співроб. лаб. патофізіології та імунології започаткували вивчення ролі місц. і систем. імунітету в патогенезі та перебігу запал. та алергіч. захворювань органів дихання. Проведено дослідж. природ. і синтет. імуномодуляторів. Розроблені способи тестування та застосування гормонал. факторів тимусу, оригін. способи локал. використання імуномодуляторів, що сприяли регуляції системи місц. імунітету, дозволили підвищити ефективність профілактики і лікування найбільш поширених ЛОР-захворювань, а також низки алергіч. та інфекц. хвороб, зумовлених недостатністю імунітету. Разом із фахівцями Інституту ендокринології та обміну речовин НАМНУ (Київ) в Інституті розроблено методи отримання та застосування лікув. препарату «Вілозен», визначено механізми його дії та клін. ефективність. В експерименті на тваринах та клітинах крові і піднебін. мигдаликів хворих на хронічні запал. та алергічні захворювання верх. дихал. шляхів вивчено імунол. і мікробіол. властивості вітчизн. пробіотич. препаратів. Розроблено методи лікування хворих на алергічні та запал. захворювання ЛОР-ор­ганів з використанням пробіотич. препаратів; проведено клін.-імунол. апробацію препаратів на основі вітчизн. лактобацил при хроніч. запал. та алергіч. захворюваннях верх. дихал. шляхів. Співроб. лаб. також показано, що малі дози іонізуючої радіації негативно впливають на систему імунітету людей та тварин, визначено механізми порушень імун. гомео­стазу та роль в цих процесах вилочк. залози. Доведено, що діа­гностика стану імунітету людини може бути реалізована за даними імуно-біохім. складу ротоглоткового секрету без забору крові, що виключає ризик інфікування пацієнтів вірусами гепатиту, СНІДу та ін. Розроблено також імунобіохім. діагност. алгоритм дослідж. ротоглоткового секрету, який дозволяє лаборатор. методами визначити наявність у верх. дихал. шляхах актив. патол. процесу, його природу, локалізацію, глибину ураження слиз. оболонки, а в окремих випадках — наявність конкрет. захворювання. Створ. нову концепцію більш ефектив. вакцинації проти інфектів, зокрема, вірусів, що поширюються повітряно-крапел. шляхом. Розроблено метод локал. етіологічно адекват. вакцинації, який дає можливість підвищити рівень захищеності від грипоз. інфекції, збільшуючи вміст противірус. антитіл у тканинах органів дихання. Запропонований інтраназал. спосіб введення вакцини, зокрема, протигрипоз., дозволяє без застосування ад’юванта підвищити вміст противірус. антитіл у тканинах органів дихання. В Інституті розроблено високоефективні та безпечні методики проведення специфіч. імунотерапії у хворих на алергіч. риніт. Разом із Вінн. мед. університетом і ПП «Імунолог» розроблено та впроваджено бл. 140 видів вітчизн. алергенів, що є однією з найбільших номенклатур у Європі. Серед них є оригін. форми алергенів для парентерал., перорал. та інтраназал. введення, 2 види компакт-ланцетів для виконання шкір. тестів з алергенами. Такі вироби, як драже для проведення специф. імунотерапії, оригін. ланцети, набори для скринінгу, діагностики медикаментоз. алергії, не мають прямих аналогів у світі. Все це дало можливість запровадити найбільш ефектив. метод терапії алергіч. захворювань — специф. імунотерапію. Про високу оцінку цієї роботи свідчить отримана колективом авторів Інституту під керівництвом Д. Заболотного (дир. від 1985) Державна премія України в галузі науки і техніки (2012).

Видають ж. «Оториноларингологія» (до 2018 — «Журнал вушних, носових і горлових хвороб») та «Ринологія».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю