Охорони здоров’я дітей та підлітків Інститут НАМНУ

ОХОРО́НИ ЗДОРО́ВʼЯ ДІТЕ́Й ТА ПІ́ДЛІТКІВ Ін­ститут НАМНУ Веде свою історію від благодій. організації «Крапля молока», засн. 1907 в Харкові з ініціативи С. Ямпольського, яку 1922 реорганізовано в Укр. ін­ститут охорони материнства і дитинства. Від 1965 — Харків. НДІ охорони здоровʼя дітей та під­літків ім. Н. Крупської; від 2000 має сучасну назву і під­порядковується НАМНУ. Нині у структурі — наук. під­роз­діли: клін. від­діл.: кардіоревматології, ендокринології, дит. гін­екології, психіатрії, педіатрії та реабілітації; лаб.: клін. імунології, вікової ендокринології та обміну речовин, мед. генетики; від­діли: гігієни дітей шкіл. віку і під­літків, наук.-мед. інформації та патентно-ліцензій. роботи; від­діл.: наук. організації мед. допомоги школярам і під­літкам, психології роз­витку; група функціон. методів дослідж.; клініка на 220 ліжок, до складу якої входять 5 клін. спеціалізов. під­роз­ділів, консультат. поліклініка, від­діл. від­нов. лікува­н­ня, 4 діагност. під­роз­діли. Основні напрями наукових досліджень: ви­значе­н­ня закономірностей формува­н­ня здоровʼя школярів України, факторів середовища і спадк. факторів, що його зумовлюють; роз­робле­н­ня систем моніторингу ви­значе­н­ня нейрогормонал. та імун. механізмів забезпече­н­ня роз­витку дит. організму і формува­н­ня патології пубертат. періоду, а також нових методів профілактики, діагностики, про­гнозу пере­бігу та лікува­н­ня захворювань серц.-судин., трав., ендокрин. систем, сполуч. тканини, псих. роз­ладів у під­літк. віці; мед.-психол. реабілітація дітей та під­літків з найтяжчою соматич. патологією та поруше­н­нями псих. роз­витку, профілактика інвалідності; наук. об­ґрунтува­н­ня найбільш ефектив. форм мед. забезпече­н­ня дітей та під­літків України, зокрема з груп високого ризику. Спів­роб. установи ви­значено закономірності фіз., статевого, псих. роз­витку дітей, формува­н­ня їхнього здоровʼя в сучас. соціумі. Доведено, що на початку пубертату формуються умови для зниже­н­ня резистентності організму до дії ушкоджувал. екзо- і ендоген. факторів, зокрема цитотоксич. ендоген. альдегідів, що призводить до під­вище­н­ня чутливості головного мозку і внутр. органів до стресор. по­шкодже­н­ня. Ви­вчено механізми, що зумовлюють поруше­н­ня стану здоровʼя нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС, серед яких — зруше­н­ня в біо­синтезі мелатоніну. Ви­значено фактори ризику виникне­н­ня та про­гресува­н­ня серц. недо­статності, роз­раховано модель її про­гресува­н­ня. Зʼясовано механізми порушень статевого роз­витку дітей з ендокрин. патологією, а також механізми про­гресува­н­ня цукр. діабету І типу та ожирі­н­ня в під­літк. віці. Встановлено фактори ризику та патогенет. механізми формува­н­ня роз­ладів менструал. функції, що стали основою для роз­робле­н­ня новітніх технологій їх лікува­н­ня. Вперше виділено й описано психол. феномен внутр. картини здоровʼя під­літків. Роз­роблено про­гноз подальшого пере­бігу первин. артеріал. гіпертензії у під­літків з урахува­н­ням добового профілю артеріал. тиску, характеру ремоделюва­н­ня серця, дис­функції ендотелію та ліпід. спектра крові і за­пропоновано технологію лікува­н­ня. Створ. метод діагностики остеоартрозу в під­літків у дебюті захворюва­н­ня і об­ґрунтовано лікув. тактику. Роз­роблено спосіб неінвазій. діа­гностики захворювань гастродуоденал. зони у під­літків з викори­ста­н­ням нового газочутливого сенсора на основі солей ТСNQ. За­пропоновано нові методи профілактики та лікува­н­ня невротич. роз­ладів у під­літків. Створ. концепцію психо­профілактики девіант. і суїцидал. поведінки в під­літк. віці і технології лікув.-профілакт. допомоги. Роз­роблено та оцінено ефективність диференці­йов. комплексів мед.-психол. реабілітації дітей ран­нього віку з поруше­н­нями психомотор. роз­витку для за­стосува­н­ня в системі ран­нього втруча­н­ня. Створ. технологію про­гнозува­н­ня впливу факторів шкіл. середовища на здо­­ровʼя дітей в умовах заг.-осв. навч. закладів. Роз­роблено про­граму профілактики неінфекц. захворювань і шкіл. дезадаптації учнів. За­пропоновано стандарти проведе­н­ня диспансер. роботи і технологію диспансер. спо­стереже­н­ня дітей сільс. місцевості. Нині в Ін­ституті працює 339 спів­роб., зокрема 51 н. с., з них 10 д-рів та 34 канд. н., 45 лікарів. Серед видат. науковців — М. Олевський, С. Шаферштейн, В. Кон­стантинов, М. Корнієнко, Г. Тец, С. Гіль, А. Логунова, І. Пʼяти­гор­ський, О. Корнілова, В. Сарана, В. Гайдай, Л. Стулій, І. Доброгаєва, Т. Софієнко, Р. Мірсагатова, Е. Юсфіна, О. Сіренко, О. Рожнов, О. Бесєдіна, Г. Костюріна, С. Левенець, М. Коренєв, О. Плехова, Л. Богмат, О. Будрейко, Т. Проскуріна, В. Давидов, Н. Багацька, О. Ма­йоров, І. Лебець, В. Дин­ник.

Згідно з угодою з Харків. обл­держ­адміністрацією про проведе­н­ня по­глиблених мед. оглядів дітей-сиріт та дітей, по­збавлених батьків. піклува­н­ня, в клініці Ін­ституту отримали лікува­н­ня понад 2000 дітей-сиріт. У Центрі реабілітації дітей та під­літків, які по­страждали внаслідок Чорнобил. ката­строфи (1986–2017 діяв на базі Ін­ституту), надали стаціонарну мед. допомогу понад 13 000 хворих дітей. Від 2014 клініка прийняла на лікува­н­ня більше 3000 пацієнтів з Луган. та Донец. обл. — зони проведе­н­ня антитерорист. операції. 1936 в Ін­ституті роз­почато ви­да­н­ня ж. «Охорона материнства і дитинства» (від 1938 — «Педіатрія, акушерство та гін­екологія»), 1970 — зб. «Охорона здоровʼя дітей та під­літків». Перший дир. — С. Ямпольський (1922–30), нині — Г. Даниленко (від 2017).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю