Охорони здоров’я дітей та підлітків Інститут НАМНУ

ОХОРО́НИ ЗДОРО́В’Я ДІТЕ́Й ТА ПІ́ДЛІТКІВ Інститут НАМНУ Веде свою історію від благодій. організації «Крапля молока», засн. 1907 в Харкові з ініціативи С. Ямпольського, яку 1922 реорганізовано в Укр. інститут охорони материнства і дитинства. Від 1965 — Харків. НДІ охорони здоров’я дітей та підлітків ім. Н. Крупської; від 2000 має сучасну назву і підпорядковується НАМНУ. Нині у структурі — наук. підрозділи: клін. відділ.: кардіоревматології, ендокринології, дит. гінекології, психіатрії, педіатрії та реабілітації; лаб.: клін. імунології, вікової ендокринології та обміну речовин, мед. генетики; відділи: гігієни дітей шкіл. віку і підлітків, наук.-мед. інформації та патентно-ліцензій. роботи; відділ.: наук. організації мед. допомоги школярам і підліткам, психології розвитку; група функціон. методів дослідж.; клініка на 220 ліжок, до складу якої входять 5 клін. спеціалізов. підрозділів, консультат. поліклініка, відділ. віднов. лікування, 4 діагност. підрозділи. Основні напрями наукових досліджень: визначення закономірностей формування здоров’я школярів України, факторів середовища і спадк. факторів, що його зумовлюють; розроблення систем моніторингу визначення нейрогормонал. та імун. механізмів забезпечення розвитку дит. організму і формування патології пубертат. періоду, а також нових методів профілактики, діагностики, прогнозу перебігу та лікування захворювань серц.-судин., трав., ендокрин. систем, сполуч. тканини, псих. розладів у підлітк. віці; мед.-психол. реабілітація дітей та підлітків з найтяжчою соматич. патологією та порушеннями псих. розвитку, профілактика інвалідності; наук. обґрунтування найбільш ефектив. форм мед. забезпечення дітей та підлітків України, зокрема з груп високого ризику. Співроб. установи визначено закономірності фіз., статевого, псих. розвитку дітей, формування їхнього здоров’я в сучас. соціумі. Доведено, що на початку пубертату формуються умови для зниження резистентності організму до дії ушкоджувал. екзо- і ендоген. факторів, зокрема цитотоксич. ендоген. альдегідів, що призводить до підвищення чутливості головного мозку і внутр. органів до стресор. пошкодження. Вивчено механізми, що зумовлюють порушення стану здоров’я нащадків ліквідаторів аварії на ЧАЕС, серед яких — зрушення в біосинтезі мелатоніну. Визначено фактори ризику виникнення та прогресування серц. недостатності, розраховано модель її прогресування. З’ясовано механізми порушень статевого розвитку дітей з ендокрин. патологією, а також механізми прогресування цукр. діабету І типу та ожиріння в підлітк. віці. Встановлено фактори ризику та патогенет. механізми формування розладів менструал. функції, що стали основою для розроблення новітніх технологій їх лікування. Вперше виділено й описано психол. феномен внутр. картини здоров’я підлітків. Розроблено прогноз подальшого перебігу первин. артеріал. гіпертензії у підлітків з урахуванням добового профілю артеріал. тиску, характеру ремоделювання серця, дисфункції ендотелію та ліпід. спектра крові і запропоновано технологію лікування. Створ. метод діагностики остеоартрозу в підлітків у дебюті захворювання і обґрунтовано лікув. тактику. Розроблено спосіб неінвазій. діа­гностики захворювань гастродуоденал. зони у підлітків з використанням нового газочутливого сенсора на основі солей ТСNQ. Запропоновано нові методи профілактики та лікування невротич. розладів у підлітків. Створ. концепцію психопрофілактики девіант. і суїцидал. поведінки в підлітк. віці і технології лікув.-профілакт. допомоги. Розроблено та оцінено ефективність диференційов. комплексів мед.-психол. реабілітації дітей раннього віку з порушеннями психомотор. розвитку для застосування в системі раннього втручання. Створ. технологію прогнозування впливу факторів шкіл. середовища на здо­­ров’я дітей в умовах заг.-осв. навч. закладів. Розроблено програму профілактики неінфекц. захворювань і шкіл. дезадаптації учнів. Запропоновано стандарти проведення диспансер. роботи і технологію диспансер. спостереження дітей сільс. місцевості. Нині в Інституті працює 339 співроб., зокрема 51 н. с., з них 10 д-рів та 34 канд. н., 45 лікарів. Серед видат. науковців — М. Олевський, С. Шаферштейн, В. Константинов, М. Корнієнко, Г. Тец, С. Гіль, А. Логунова, І. П’яти­гор­ський, О. Корнілова, В. Сарана, В. Гайдай, Л. Стулій, І. Доброгаєва, Т. Софієнко, Р. Мірсагатова, Е. Юсфіна, О. Сіренко, О. Рожнов, О. Бесєдіна, Г. Костюріна, С. Левенець, М. Коренєв, О. Плехова, Л. Богмат, О. Будрейко, Т. Проскуріна, В. Давидов, Н. Багацька, О. Майоров, І. Лебець, В. Динник.

Згідно з угодою з Харків. обл­держадміністрацією про проведення поглиблених мед. оглядів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьків. піклування, в клініці Інституту отримали лікування понад 2000 дітей-сиріт. У Центрі реабілітації дітей та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобил. катастрофи (1986–2017 діяв на базі Інституту), надали стаціонарну мед. допомогу понад 13 000 хворих дітей. Від 2014 клініка прийняла на лікування більше 3000 пацієнтів з Луган. та Донец. обл. — зони проведення антитерорист. операції. 1936 в Інституті розпочато видання ж. «Охорона материнства і дитинства» (від 1938 — «Педіатрія, акушерство та гінекологія»), 1970 — зб. «Охорона здоров’я дітей та підлітків». Перший дир. — С. Ямпольський (1922–30), нині — Г. Даниленко (від 2017).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю