Очних хвороб і тканинної терапії Інститут ім. В. Філатова НАМНУ

Визначення і загальна характеристика

О́ЧНИХ ХВОРО́Б І ТКАНИ́ННОЇ ТЕРАПІ́Ї Інститут ім. В. Філатова НАМНУ Засн. 1936 в Одесі як Інститут експерим. офтальмології, від 1942 — Укр. експерим. інститут очних хвороб (від 1945 — ім. В. Фiлатова, був дир. 1936–56), від 1956 — Укр. н.-д. експерим. інститут очних хвороб i тканин. терапії, від 1966 — Одес. НДI очних хвороб i тканин. терапiї (від 1986 — ордена Трудового Червоного Прапора), від 1992 — Укр. НДI очних хвороб i тканин. терапiї, від 1993 — сучасна назва. Наук. і клін. базу зосереджено у 10-ти спеціалізов. відділах (глаукоми та патології кришталика, патології рогівки ока, запал. патології ока, патології сітківки та скловид. тіла, посттравмат. патології ока, післяопік. патології ока, офтальмопатології дит. віку, офтальмоонкології, вивчення біол. дії та використання лазерів в офтальмології, функціон.-діагност. дослідж.), в яких функціонують клін. відділ., та 9-ти лаб.: мед.-тех. розробок, патоморфології з електрон. мікроскопією, розладів бінокуляр. зору, імунології, клін.-діагност., біохімії, фармакології і тканин. терапії, мікробіології, кінофотолабораторії. Також діють група мікробіології сан.-епідеміол. відділу та окремо відділ. фізіотерапевт. методів лікування та ультразвук. діагностики. Щороку в Інституті проводять тисячі хірург. втручань з використанням сучас. методик і апаратури; надають лікув.-діагност., консультат. і метод. допомогу понад 14 тис. хворим з тяжкою патологією очей. Пропускна здатність консультат. поліклініки становить до 700–750 відвідувань за зміну. Також на базі Інституту працюють 6 центрів нац. значення: Укр. офтальмотравматол. центр, що забезпечує цілодобове чергування кваліфіков. офтальмологів, рентґенологів, анестезіологів, в якому надають високоспеціалізов. допомогу постраждалим з тяжкою травмою органа зору та його наслідками, проводять реконструкт.-пластичні операції на структурах перед. і зад­нього відділів ока; Всеукр. очний опік. центр, фахівці якого використовують унікал. методики лікування опіків очей та їх наслідків, зокрема проводять невідкладну, лікув., тектонічну кератопластику (пересадку рогівки) із застосуванням донор. рогівки, амніотич. оболонки, ксенорогівки, колаген. аналогів рогівки та ін. пластику кон’юнктиви місц. тканинами (ко­н’юнктивою і теноновою оболонкою), слиз. оболонкою ротової порожнини; ексімерлазерну фототерапевт. кератектомію; ауто- і алотрансплантацію лімба (стовбур. клітин лімба) тощо; Центр дит. офтальмології України, що займає провідне місце в хірургії вродж., травмат., увеал. та ін. катаракт дит. віку (факоемульсифікація, ленсектомія з використанням мікророзрізів, імплантація різних видів інтраокуляр. лінз); Центр офтальмоонкології — єдиний лікув., наук. і організац. центр в Україні, що займається питаннями онкол. захворювань ока, в якому застосовують унікал. автор. методи органозберігаючого лікування; Центр увеїтів різного походження, в якому також лікують хворих із запал., дистрофіч. спадк. і судин. захворюваннями сітківки, судин. оболонки ока та зорового нерва за допомогою поєднання різних фізіотерапевт. і медикаментоз. методів, застосування лазер. методів лікування; Центр запобігання дит. сліпоти, в якому лікарі виявляють у маленьких пацієнтів ретинопатію недоношених, несвоє­часна діагностика якої може спричинити повну втрату зору. В Інституті сформувалися кілька наук. шкіл, зокрема офтальмологів-філатовців, офтальмотравматологів і ретинологів. Нині працюють понад 750 співроб., зокрема 1 чл.-кор. НАМНУ, 29 д-рів і 55 канд. н., 12 проф., 19 ст. н. с. Серед відомих учених — С. Бархаш, Д. Бушмич, В. Войно-Ясенецький, Т. Ґорґіладзе, В. Шевальов, М. Шпак, І. Ковальов, Р. Мармур, Н. Шульгіна, Л. Черікчи, З. Скрипниченко, В. Соловйова, Г. Легеза, Л. Лінник, Л. Кашинцева, Л. Терентьєва, В. Віт, Н. Боброва, Н. Бушуєва, В. Сердюченко, В. Пономарчук, В. Савко.

В Інституті виконано низку пріоритет. наук. розробок з найбільш актуал. проблем офтальмології. Вперше теоретично обґрунтовано і підтверджено в експерименті можливість застосування донор. рогівки очей для їх пересаджування хворим із більмами. Запропоновано використання керато­трансплантату як біол. пов’язки для лікування дистрофій рогівки, вивчено можливість застосування рогівки, яка консервувалася різними способами, для кератопластики. Розроблено способи зміцнення трансплантату рогівки та інструмент (трепан). Теоретично обґрунтовано, розроблено і впроваджено в практику оригін. метод тканин. терапії, запропоновано нові тканинні препарати, вивчено механізм їхньої дії, розроблено нові технології та налагоджено їх серійне виробництво. Досліджено патогенез опік. процесу в оці, розроблено методи специф. імунотерапії опіків очей та реконструкт. хірургії наслідків важких опіків, а також нові методи діагностики, локалізації та оператив. втручань при внутр.-очних чужорід. тілах, створ. нову модель штуч. кришталика і біол. шовний матеріал із фасції стегна. Створ. експерим. модель гіпертензії ока і модель адреналін. глаукоми, розроблено нові методи лазеротерапії глаукоми та ін. Запропоновано нову класифікацію діабетич. ретинопатії, вивчено причини високої частоти глаукоми у хворих на цукр. діабет. Розроблено морфо-клініко-імунол. класифікацію псевдопухлин очей, вперше в оф­тальмології застосовано результати дослідж. температур. полів за допомогою рідких кристалів, запропоновано методи диференціал. діагностики пухлин очей і орбіти, органозберігаюче лікування із застосуванням фото- і лазеркоагуляції, промен. терапії та локал. кріодеструкції СВЧ-гі­пертермією. Розроблено операції рифлення склери і вдавлювання кетгуту в склеру, метод лазер. профілактики відшарування сітківки, вивчають питання інтра­окуляр. газової силікон. тампонади та ін. Створ. нові пристрої та методи для визначення зорових функцій у дітей раннього віку, досліджено етіологію вродж. косоокості та запропоновано нові методи лікування, розроблено нову методику склеропластич. операції при прогресуючій міопії та нові способи лікування вродж. і набутих катаракт, вродж. глаукоми. Запропоновано спосіб визначення аутосенсибілізації організму хворих увеїтом і нові методи лікування. Розробляють принципи диференціал. метаболіт. терапії катаракти на підставі визначення ключових ферментів і метаболітів та відповідну корекцію обміну речовин з метою запобігання подальшого розвитку патол. процесу та ін.

Нині одним із напрямів наук. діяльності Інституту є розроблення та впровадження нового діагност. методу (довгохвильова фундус­графія), що дозволяє візуалізувати структури очного дна в різних спектрал. діапазонах (зокрема в інфрачервоному) і може застосовуватися при лікуванні захворювань сітчастої та судин. оболонок ока. Співроб. вивчають вплив лазер. випромінювання надкороткої тривалості імпульсу на структури очного дна і склери лазер. фемтосекунд. комплексом. Пріоритетне значення мають дослідж., присвяч. розробленню біоеквіваленту рогівки та пошуку нових матеріалів для біол. покриття рогівки, зокрема з використанням новітніх технологій генної інженерії. З цією метою в Інституті вивчають можливість використання ксенотрансплантації рогової оболонки свині після зменшення її антигенності. Ін. перспектив. напрям — створення «штуч. рогівки» з різного типу очищених колагенів. Важливе наук. значення мають розробки нових приладів та методів лазер. дії, а також використання методу високочастот. електрозварювання при різних хірург. втручаннях (інтравітреал. хірургія, хірургія внутр.-очних і орбітал. новоутворень тощо). Співроб. працюють над удосконаленням необхід. для внутр.-очних операцій інструментарію та відпрацюванням режимів впливу для досягнення розсічення або «зварювання» різних тканин ока та орбіти (м’язова тканина, зоровий нерв, склера, сітчаста оболонка та ін.). Також вивчають можливості застосування нанотехнологій в офтальмології.

В Інституті проводять мед. стажування; темат. навч. у рамках Філатов. школи (фахові школи, майстер-класи, семінари тощо); симуляційні тренінги або тренінги з оволодінням практ. навичками; наук.-практ. конф. «Лютневі зустрічі», «Філатовські читання», «Актуальні питання офтальмології», «Жива хірургія в практиці оф­тальмолога»; раз на чотири роки — З’їзд офтальмологів України. Від 1946 видають «Офтальмологічний журнал». В різні роки Iн-т очолювали: Н. Пучкiвська (1956–85), І. Логай (1985–2003), від 2004 — Н. Пасєчнікова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю