Очних хвороб і тканинної терапії Інститут ім. В. Філатова НАМНУ

О́ЧНИХ ХВОРО́Б І ТКАНИ́Н­НОЇ ТЕРАПІ́Ї Ін­ститут ім. В. Філатова НАМНУ Засн. 1936 в Одесі як Ін­ститут екс­перим. офтальмології, від 1942 — Укр. екс­перим. ін­ститут очних хвороб (від 1945 — ім. В. Фiлатова, був дир. 1936–56), від 1956 — Укр. н.-д. екс­перим. ін­ститут очних хвороб i тканин. терапії, від 1966 — Одес. НДI очних хвороб i тканин. терапiї (від 1986 — ордена Трудового Червоного Прапора), від 1992 — Укр. НДI очних хвороб i тканин. терапiї, від 1993 — сучасна назва. Наук. і клін. базу зосереджено у 10-ти спеціалізов. від­ділах (глаукоми та патології кришталика, патології рогівки ока, запал. патології ока, патології сітківки та скловид. тіла, пост­травмат. патології ока, післяопік. патології ока, офтальмопатології дит. віку, офтальмоонкології, ви­вче­н­ня біол. дії та викори­ста­н­ня лазерів в офтальмології, функціон.-діагност. дослідж.), в яких функціонують клін. від­діл., та 9-ти лаб.: мед.-тех. роз­робок, патоморфології з електрон. мікро­скопією, роз­ладів бінокуляр. зору, імунології, клін.-діагност., біо­хімії, фармакології і тканин. терапії, мікробіо­логії, кінофотолабораторії. Також діють група мікробіо­логії сан.-епідеміол. від­ділу та окремо від­діл. фізіотерапевт. методів лікува­н­ня та ультра­звук. діагностики. Щороку в Ін­ституті проводять тисячі хірург. втручань з викори­ста­н­ням сучас. методик і апаратури; надають лікув.-діагност., консультат. і метод. допомогу понад 14 тис. хворим з тяжкою патологією очей. Пропускна здатність консультат. поліклініки становить до 700–750 від­відувань за зміну. Також на базі Ін­ституту працюють 6 центрів нац. значе­н­ня: Укр. офтальмотравматол. центр, що забезпечує цілодобове чергува­н­ня кваліфіков. офтальмологів, рентґенологів, анестезіологів, в якому надають високоспеціалізов. допомогу по­страждалим з тяжкою травмою органа зору та його наслідками, проводять рекон­структ.-пластичні операції на структурах перед. і зад­нього від­ділів ока; Всеукр. очний опік. центр, фахівці якого використовують унікал. методики лікува­н­ня опіків очей та їх наслідків, зокрема проводять невід­кладну, лікув., тектонічну кератопластику (пере­садку рогівки) із за­стосува­н­ням донор. рогівки, амніотич. оболонки, ксенорогівки, колаген. аналогів рогівки та ін. пластику конʼюнктиви місц. тканинами (ко­нʼюнктивою і теноновою оболонкою), слиз. оболонкою ротової порожнини; ексімерлазерну фототерапевт. кератектомію; ауто- і алотранс­плантацію лімба (стовбур. клітин лімба) тощо; Центр дит. офтальмології України, що за­ймає провід­не місце в хірургії вродж., травмат., увеал. та ін. катаракт дит. віку (факоемульсифікація, ленсектомія з викори­ста­н­ням мікророзрізів, імплантація різних видів інтраокуляр. лінз); Центр офтальмоонкології — єдиний лікув., наук. і організац. центр в Україні, що за­ймається пита­н­нями онкол. захворювань ока, в якому за­стосовують унікал. автор. методи органозберігаючого лікува­н­ня; Центр увеїтів різного походже­н­ня, в якому також лікують хворих із запал., дистрофіч. спадк. і судин. захворюва­н­нями сітківки, судин. оболонки ока та зорового нерва за допомогою по­єд­на­н­ня різних фізіотерапевт. і медикаментоз. методів, за­стосува­н­ня лазер. методів лікува­н­ня; Центр запобіга­н­ня дит. сліпоти, в якому лікарі виявляють у маленьких пацієнтів ретинопатію недоношених, несвоє­часна діагностика якої може спричинити повну втрату зору. В Ін­ституті сформувалися кілька наук. шкіл, зокрема офтальмологів-філатовців, офтальмотравматологів і ретинологів. Нині працюють понад 750 спів­роб., зокрема 1 чл.-кор. НАМНУ, 29 д-рів і 55 канд. н., 12 проф., 19 ст. н. с. Серед ві­домих учених — С. Бархаш, Д. Бушмич, В. Войно-Ясенецький, Т. Ґорґіладзе, В. Шевальов, М. Шпак, І. Ковальов, Р. Мармур, Н. Шульгіна, Л. Черікчи, З. Скрипниченко, В. Солов­йова, Г. Легеза, Л. Лін­ник, Л. Кашинцева, Л. Терентьєва, В. Віт, Н. Боброва, Н. Бушуєва, В. Сердюченко, В. Пономарчук, В. Савко.

В Ін­ституті виконано низку пріоритет. наук. роз­робок з найбільш актуал. про­блем офтальмології. Вперше теоретично об­ґрунтовано і під­тверджено в екс­перименті можливість за­стосува­н­ня донор. рогівки очей для їх пере­саджува­н­ня хворим із більмами. За­пропоновано викори­ста­н­ня керато­транс­плантату як біол. повʼязки для лікува­н­ня дистрофій рогівки, ви­вчено можливість за­стосува­н­ня рогівки, яка консервувалася різними способами, для кератопластики. Роз­роблено способи зміцне­н­ня транс­плантату рогівки та інструмент (трепан). Теоретично об­ґрунтовано, роз­роблено і впроваджено в практику оригін. метод тканин. терапії, за­пропоновано нові тканин­ні препарати, ви­вчено механізм їхньої дії, роз­роблено нові технології та налагоджено їх серійне виробництво. Досліджено патогенез опік. процесу в оці, роз­роблено методи специф. імунотерапії опіків очей та рекон­структ. хірургії наслідків важких опіків, а також нові методи діагностики, локалізації та оператив. втручань при внутр.-очних чужорід. тілах, створ. нову модель штуч. кришталика і біол. шовний матеріал із фасції стегна. Створ. екс­перим. модель гіпертензії ока і модель адреналін. глаукоми, роз­роблено нові методи лазеротерапії глаукоми та ін. За­пропоновано нову класифікацію діабетич. ретинопатії, ви­вчено причини високої частоти глаукоми у хворих на цукр. діабет. Роз­роблено морфо-клініко-імунол. класифікацію псевдопухлин очей, вперше в оф­тальмології за­стосовано результати дослідж. температур. полів за допомогою рідких кри­сталів, за­пропоновано методи диференціал. діагностики пухлин очей і орбіти, органозберігаюче лікува­н­ня із за­стосува­н­ням фото- і лазеркоагуляції, промен. терапії та локал. кріоде­струкції СВЧ-гі­пертермією. Роз­роблено операції рифле­н­ня склери і вдавлюва­н­ня кетгуту в склеру, метод лазер. профілактики від­шарува­н­ня сітківки, ви­вчають пита­н­ня інтра­окуляр. газової силікон. тампонади та ін. Створ. нові при­строї та методи для ви­значе­н­ня зорових функцій у дітей ран­нього віку, досліджено етіологію вродж. косоокості та за­пропоновано нові методи лікува­н­ня, роз­роблено нову методику склеропластич. операції при про­гресуючій міопії та нові способи лікува­н­ня вродж. і набутих катаракт, вродж. глаукоми. За­пропоновано спосіб ви­значе­н­ня аутосенсибілізації організму хворих увеїтом і нові методи лікува­н­ня. Роз­робляють принципи диференціал. метаболіт. терапії катаракти на під­ставі ви­значе­н­ня ключових ферментів і метаболітів та від­повід­ну корекцію обміну речовин з метою запобіга­н­ня подальшого роз­витку патол. процесу та ін.

Нині одним із напрямів наук. діяльності Ін­ституту є роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня нового діагност. методу (довгохвильова фундус­­графія), що до­зволяє візуалізувати структури очного дна в різних спектрал. діапазонах (зокрема в інфрачервоному) і може за­стосовуватися при лікуван­ні захворювань сітчастої та судин. оболонок ока. Спів­роб. ви­вчають вплив лазер. ви­промінюва­н­ня надкороткої тривалості імпульсу на структури очного дна і склери лазер. фемтосекунд. комплексом. Пріоритетне значе­н­ня мають дослідж., присвяч. роз­роблен­ню біо­еквіваленту рогівки та пошуку нових матеріалів для біол. покри­т­тя рогівки, зокрема з викори­ста­н­ням новітніх технологій ген­ної інженерії. З цією метою в Ін­ституті ви­вчають можливість викори­ста­н­ня ксенотранс­плантації рогової оболонки свині після зменше­н­ня її антиген­ності. Ін. пер­спектив. напрям — створе­н­ня «штуч. рогівки» з різного типу очищених колагенів. Важливе наук. значе­н­ня мають роз­робки нових приладів та методів лазер. дії, а також викори­ста­н­ня методу високочастот. електрозварюва­н­ня при різних хірург. втруча­н­нях (інтравітреал. хірургія, хірургія внутр.-очних і орбітал. ново­утворень тощо). Спів­роб. працюють над удосконале­н­ням необхід. для внутр.-очних операцій інструментарію та від­працюва­н­ням режимів впливу для досягне­н­ня роз­січе­н­ня або «зварюва­н­ня» різних тканин ока та орбіти (мʼязова тканина, зоровий нерв, склера, сітчаста оболонка та ін.). Також ви­вчають можливості за­стосува­н­ня нанотехнологій в офтальмології.

В Ін­ституті проводять мед. стажува­н­ня; темат. навч. у рамках Філатов. школи (фахові школи, майстер-класи, семінари тощо); симуляційні тренінги або тренінги з оволоді­н­ням практ. навичками; наук.-практ. конф. «Лютневі зу­стрічі», «Філатовські чита­н­ня», «Актуальні пита­н­ня офтальмології», «Жива хірургія в практиці оф­тальмолога»; раз на чотири роки — Зʼїзд офтальмологів України. Від 1946 видають «Офтальмологічний журнал». В різні роки Iн-т очолювали: Н. Пучкiвська (1956–85), І. Логай (1985–2003), від 2004 — Н. Пасєчнікова.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю