Зубанич Василь Іванович

ЗУБА́НИЧ Василь Іванович (09. 02. 1983, с. Голятин Між­гірського, нині Хустського р-ну Закарпатської обл.) — військовий діяч. Бригадний генерал (2022). Герой України (2015). Закінчив Одеський ін­ститут сухопутних військ (2000). Від­тоді служив у 24-й окремій механізованій бригаді в м. Яворів Львівської обл.; згодом — у 15-му окремому гвардійському гірсько-піхотному баталь­йоні (Ужгород) 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади: командир роти, начальник штабу баталь­йону, від кінця 2013 — командир баталь­йону. Від травня 2014 пере­бував у зоні бо­йових дій на Сході України. Брав участь у боях за с. Новоган­нівка Краснодонського (нині Довжанського) р-ну, смт Станиця Луганська, м. Щастя, с. Нижнє Тепле, с. Макарове Станично-Луганського (нині Щастинського) р-ну Луганської обл., м. Дебальцеве Донецької обл. та інші населені пункти на Донбасі. Виконував зав­да­н­ня на мобільних пере­сувних блок­постах, су­проводжував колони та вантажі для військ і сил антитерористичної операції. У складі штурмової групи тактичної групи «Пів­ніч» здійснював прорив до Луганського аеропорту для подальшого прикри­т­тя та забезпече­н­ня від­ходу під­роз­ділів з оточе­н­ня. Під час бою отримав осколкове й вогнепальне поране­н­ня, але від­мовився від го­спіталізації та продовжував керувати діями під­роз­ділу. Від кінця 2015 до 2020 — командир ново­створеної 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади (м. Коломия Івано-Франківської обл.). У березні 2022 — за­ступник командувача угрупова­н­ня Обʼ­єд­наних сил. Улітку 2022 командував тактичною групою, що вела оборон­ні бої по­близу Сіверськодонецька та Лисичанська Луганської обл. Грудень 2023 — лютий 2024 — командувач 10-го Армійського корпусу, сформованого у 2022.

С. І. Очеретянко

Завантажити статтю