Розмір шрифту

A

Ковальчук Андрій Трохимович

КОВАЛЬЧУ́К Андрій Трохимович (28. 04. 1974, с. Щитинь Любешівського, нині Камінь-Каширського р-ну Волинської обл.) — військовий діяч. Генерал-майор (2016). Герой України (2016). Ордени Богдана Хмельницького 3-го (2014) та 2-го (2015) ступенів, Данила Галицького, хрест бойових заслуг (обидва — 2022). Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1997). Здобув спеціальність «бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з’єднань) Сухопутних військ» (2004) та отримав ступінь магістра державного управління (2018) у Національному університеті оборони України імені І. Черняховського в Києві. Спочатку служив на посаді командира взводу в 51-й механізованій дивізії (м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волинської обл.). Потім обіймав посади начальника штабу танкового батальйону, командира механізованого батальйону, начальника штабу аеромобільного полку. 2005–06 у званні майора брав участь у Миротворчій місії в Косово (Республіка Сербія). 2011 — начальник штабу вертолітного загону під час місії ООН у Ліберії. У квітні 2014 полковник Андрій Ковальчук як начальник штабу 80 ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних сил України брав участь у проведенні антитерористичної операції на Сході України. У серпні призначений командувачем 80-ї окремої аеромобільної бригади. Він вміло керував діями підпорядкованих підрозділів бригади в Луганській та Донецькій областях, організовував службу на блокпостах та опорних пунктах. Підрозділами бригади під його керівництвом було звільнено в Донецькій обл. міста Миколаївка та Слов’янськ (нині обидва — Краматорського р-ну), у Луганській обл. — м. Лутугине, смт Георгіївка, села Круглик і Переможне Лутугинського р-ну, смт Новосвітлівка та Хрящувате Краснодонського р ну (усі нині — Луганського р-ну), м. Щастя, смт Трьохізбенка Новоайдарського (нині Щастинського) р-ну. У травні керував взяттям під охорону Луганського аеропорту. Особисто спланував правильну побудову оборони та організував ведення розвідки, професійно та вміло керував діями підпорядкованих підрозділів, завдяки чому було не допущено захоплення противником стратегічно важливого об’єкту. Було знищено близько 200 одиниць техніки противника та майже 400 російських бойовиків. За час антитерористичної операції Андрій Ковальчук був двічі поранений, та попри це залишався виконувати завдання з підпорядкованим підрозділом. Від березня 2016 — начальник штабу — перший заступник командувача Високомобільних десантних військ Збройних сил України. У червні 2018 отримав меч королеви Великої Британії Єлизавети ІІ. Від серпня 2021 до квітня 2024 — командувач оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних сил України. Відтоді — начальник Одеської військової академії.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
військовий діяч
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
77555
Вплив статті на популяризацію знань:
699
Бібліографічний опис:

Ковальчук Андрій Трохимович / О. С. Iщенкo // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-77555.

Kovalchuk Andrii Trokhymovych / O. S. Ishchenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-77555.

Завантажити бібліографічний опис

Алмазов
Людина  |  Том 1  |  2001
К. Є. Науменко
Антонов-Овсієнко
Людина  |  Том 1  |  2001
А. О. Буравченков
Бігун
Людина  |  Том 2  |  2003
С. О. Плахотнюк
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору