Павлюк Олександр Олексійович

ПАВЛЮ́К Олександр Олексі­йович (20. 08. 1970, м. Ново­град-Волинський, нині Звягель Житомирської обл.) — військовий діяч. Генерал-лейтенант (2018). Герой України (2022). Медаль «За військову службу Україні» (2007). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го (2012) та 2-го (2016) ступенів. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України імені І. Черняховського у Києві (2004, 2017). У 1991—93 служив командиром танкового взводу 47-ї гвардійської танкової дивізії (м-ко Гіл­лерслебен, Німеч­чина); 1993—2010 — у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького у Ново­град-Волинському: 1993—97 — командиром танкової роти, 1997—99 — за­ступником начальника штабу танкового полку, 1999—2003 — командиром танкового баталь­йону, 2005—06 — за­ступником командира бригади, 2007—10 — начальником штабу. 2006—07 — командир українського миротворчого контингенту в Косово. 2010—15 — командир 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила у м. Яворів Львівської обл.

У березні 2014 залучений до від­би­т­тя російської збройної агресії проти України. Під його командува­н­ням бригада брала участь у боях за звільне­н­ня міст Словʼянськ, Красний Лиман (нині Лиман), Кр­аматорськ (усі нині — Кр­аматорського р-ну Донецької обл.), Лисичанськ (нині Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) та інших населених пунктів на Донбасі. 11 липня бригада за­знала важких втрат у результаті ракетної атаки російських військ по­близу с. Зеленопі­л­ля (нині Довжанського р-ну Луганської обл.). 6—7 серпня частини бригади, що утримували рубежі по­близу м. Свердловськ (нині Довжанськ) та на інших ділянках пів­ден­ної оперативної зони, взяли участь у так званому Ізваринському прориві — виведен­ні українських під­роз­ділів із часткового напів­оточе­н­ня вздовж українсько-російського кордону. Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу вихід від­бувся у ви­значені терміни, з мінімальними втратами. Після від­новле­н­ня сил та до­укомплектува­н­ня бригада під командува­н­ням Олександра Павлюка повернулася до викона­н­ня зав­дань за при­значе­н­ням на Сході України. Від березня 2017 — командувач військ Оперативного командува­н­ня «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України; від літа 2020 — начальник під­готовки Командува­н­ня Сухопутних військ Збройних сил України. Від 28 липня 2021 до 15 березня 2022 — командувач операції Обʼ­єд­наних сил. У цей період, ведучи тяжкі бої зі значно більшими силами противника, військові частини Обʼ­єд­наних сил Збройних сил України під його командува­н­ням втримали Сіверськодонецьк, Лисичанськ, м. Попасна Сіверськодонецького р-ну та інші міста Донецької та Луганської областей. Не­зважаючи на артилерійські об­стріли, ракетні удари та авіаційні бомбардува­н­ня мирних мешканців, продовжувалася оборона м. Маріуполь Донецької обл., за­блокованого російськими військами.

Як досвідчений бо­йовий командир, він перед­бачив орієнтовну дату повномас­штабного нападу військ РФ на суверен­ну Україну та встиг під­готувати під­порядковані під­роз­діли до ефективного спротиву. Від 15 березня до 21 травня 2022 — голова Київської обласної військової адміністрації. Олександру Павлюку було доручено організацію оборони та забезпече­н­ня столиці України. Від травня 2022 до лютого 2023 — начальник штабу — за­ступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; командувач Угрупова­н­ня сил і засобів оборони Києва. Від лютого 2023 — перший за­ступник міністра оборони України. У березні того ж року Указом Президента введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача. Від лютого до листопада 2024 — командувач Сухопутних військ.

Завантажити статтю