Півоваренко Павло Васильович

ПІВ­ОВА́РЕНКО Павло Васильович (02. 09. 1975, м. Радомишль, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 29. 08. 2014, по­близу с. Новокатеринівка Старобешівського, нині Кальміуського р-ну Донецької обл., пере­похований 22. 07. 2016 у Києві) — військовий діяч. Полковник. Герой України (2021). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2016). На­вчався у Мінському суворовському училищі (1990—92) та Одеському ін­ституті Сухопутних військ (1992—94), закінчив Харківське гвардійське вище командне танкове училище(1996) та Національну академію оборони України в Києві (2006). У 1996—2001 був командиром танкового взводу та командиром роти військової частини у м. Феодосія АР Крим; 2001—04 — начальником штабу танкового баталь­йону військової частини у с. Пере­вальне Сімферопольського р-ну; 2006—09 — командиром баталь­йону 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади 8-го армійського корпусу в м. Ново­град-Волинський Житомирської обл. 2009—10 служив у 8-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних сил України в Житомирі; 2010—12 — у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних сил України у Києві; 2012—13 — у 72-й окремій гвардійській механізованій бригаді 8-го армійського корпусу в м. Біла Церква Київської обл.; від липня 2013 — в управлін­ні бо­йової під­готовки Командува­н­ня Сухопутних військ Збройних сил України у Києві. У травні 2014 при­значений виконувачем обовʼязків командира 51-ї окремої механізованої бригади, яку від­правили на Широколанівський на­вчальний військовий полігон у Миколаївській обл. У червні 2014 військовики бригади на чолі з полковником Павлом Пів­оваренком від­були до Луганської обл., де створити низку опорних пунктів, ретельно роз­відали об­становку й під­готувалися до веде­н­ня подальших бо­йових дій. Брав участь у боях за міста Сіверськодонецьк, Лисичанськ, Попасна (нині усі — Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.), Марʼїнка (нині Покровського р-ну Донецької обл.) та інші населені пункти. Загинув під час героїчного прориву пів­нічної колони з оточе­н­ня по­близу м. Іловайськ Харцизької міськради (нині Донецького р-ну). Спочатку його поховали як неві­домого на Кушугумському цвинтарі під Запоріж­жям. Через 8 місяців проведено по­вторну екс­пертизу, внаслідок якої було ідентифіковане тіло полковника Павла Пів­оваренка. Пере­похований на Лукʼянівському військовому кладовищі у Києві. На його честь у грудні 2016 на фасаді рідної Радомишльської школи № 1 (нині ліцей імені Т. Шевченка) від­крито меморіальну дошку. Його імʼя викарбуване на памʼятному знаку захисникам України, що встановлено 14 жовтня 2018 у Радомишлі.

Завантажити статтю