КОЖУ́ШКО Григорій Семенович (30. 09(12. 10). 1880, с. Велика Писарівка, нині смт Сумської обл. — 23. 01. 1924, там само) — кобзар. У дитинстві втратив зір. Закінчив школу для сліпих у Харкові. На­вчався гри на кобзі у С. Пасюги. Само­стійно кобзарював від 1906. Разом із кобзарями П. Гащенком і П. Древченком звертався до Московського Археологічного товариства з проха­н­ням виклопотати для кобзарів право вільно кобзарювати. Ви­ступав 1911 у Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), 1913 — у Саках (нині АР Крим), 1916 — Петро­граді (нині Санкт-Петербург), 1918 — Москві. Був по­стійним учасником свят Катеринославського товариства «Просвіта». 1916 від К. записав пісні професор Петро­градського археологічного ін­ституту М. Привалов. У репертуарі — думи, історичні пісні («Про Морозенка», «Про Байду», «Про Нечая»), твори на слова Т. Шевченка, сатирично-гумористичні, ліричні, українські народні пісні. Гру К. високо цінувала Олена Пчілка.