КОЖУ́ШНИЙ Марко Прокопович (25. 04(08. 05). 1904, с. Денисівка, нині Оржицького р-ну Полтавської обл. — 09. 10. 1937) — письмен­ник. Член Спілки селянських письмен­ників «Плуг» (1923–1927), літературної організації «Молодняк» (1927–1932). Закінчив Комуністичний університет (Харків, 1929). Працював у редакції газети «Наймит», журналу «Сільськогосподарський пролетар» у Харкові. Дебютував 1923 антирелігійним оповіда­н­ням «Без­вірник» у газеті «Молоде село». Друкувався у журналах «Молодий більшовик», «Червоний шлях», «Плуг», «Студент революції», «Сільський театр» та ін. Автор оповіда­н­ня «Комсомолка Зоя» (1925) та пісні «Наша бригада: Масова пісня» (1933; обидві — Харків), збірки «Комсомольське серце» (Київ, 1976). Його творчість вирізняється щирістю художнього вислову, ліризмом, пафосом новотворе­н­ня. 1937 заарештований за звинуваче­н­ням у керуван­ні контр­революційною організацією, засуджений до 5-ти років виправно-трудових таборів. Роз­стріляний. Реабілітований 1959.