Козлов Василь Васильович
КОЗЛО́В Василь Васильович (Козлов Василий Васильевич; 11. 04. 1887, с. Владикіно Саратов. губ., Росія – 05. 06. 1940, Ленінград, нині С.-Петербург) – російський скульптор. Навч. у рисув. школі Товариства заохочення художників у С.-Петербурзі, де від 1898 постійно мешкав. Працював у її ремісн. майстернях, тривалий час був майстром ліпних прикрас для фасадів будинків декор.-худож. майстерень. 1906–12 – вільний слухач відділ. скульптури АМ, де познайомився з Л.-А. Дітрихом, з яким згодом товаришував і співпрацював. Від 1919 – голова міського комітету скульпторів, потім – проф. скульптур. факультету АМ. Дотримувався концепцій модерну та неокласицизму. У співавторстві з Л.-А. Дітрихом виконав скульптурне та монум.-декор. оздоблення особняка М. Ковалевського (нині вул. П. Орлика, № 1/15, у 1944–92 розташовувалося МЗС УРСР; 1911–13), Пед. музею (нині Будинок учителя на вул. Володимирська, № 57; скульптур. фриз на тему «Історія розвитку освіти», 1909–12; обидва – арх. П. Альошин) у Києві, міського купец. банку та готелю «Асторія» у Харкові (1913, арх. О. Ржепішовський), прибутк. будинку та торг. банку М. Вавельберга (1910–12) і Рос. торг.-пром. банку (1912–14; обидва – арх. М. Перетяткович) у С.-Петербурзі, грязелікарень у містах П’ятигорськ і Єсентуки (нині обидва – Ставроп. краю, РФ), декор. огорожу обеліска на місці дуелі М. Лермонтова в П’ятигорську (усі – 1913–15), пам’ятники поету І. Нікітіну у м. Воронеж (1908), актору Ф. Волкову у м. Ярославль (1910; обидва – Росія), педагогу К. Ушинському у С.-Петербурзі (1912). Разом з Л.-А. Дітрихом 1913 брав участь у конкурс. проекті надгробка на могилі М. Лисенка у Києві, 1919–24 здійснював реставрацію пам’яток архітектури у Ленінграді. К. – автор одних з перших у СРСР і найвдаліших у рад. мистецтві пам’ятників В. Леніну. Модель пам’ятника В. Леніну побл. Смольного в Ленінграді (арх. В. Щуко, В. Гельфрейх), який встановлено 1927, пізніше на різних п’єдесталах неодноразово повторено в низці міст СРСР, зокрема 1932 у Севастополі (знищено під час 2-ї світової війни нім. військами) на місці, де 1898–1928 та від 1959 встановлено пам’ятник адміралу П. Нахімову. Крім ленініани, К. створив скульптурні образи провід. рад. діячів – Й. Сталіна, С. Кірова, Г. Орджонікідзе, К. Ворошилова, а також рад. людей – «льотчика», «робітника» та ін.
А. І. Шушківський