КОЗЛО́В Василь Васильович (Козлов Василий Васильевич; 11. 04. 1887, с. Владикіно Саратов. губ., Росія — 05. 06. 1940, Ленін­град, нині С.-Петербург) — російський скульптор. Навч. у рисув. школі Товариства за­охоче­н­ня художників у С.-Петербурзі, де від 1898 по­стійно мешкав. Працював у її ремісн. майстернях, тривалий час був май­стром ліпних прикрас для фасадів будинків декор.-худож. майстерень. 1906–12 — вільний слухач від­діл. скульптури АМ, де по­зна­йомився з Л.-А. Дітрихом, з яким згодом товаришував і спів­працював. Від 1919 — голова міського комітету скульпторів, потім — проф. скульптур. факультету АМ. Дотримувався концепцій модерну та неокласицизму. У спів­авторстві з Л.-А. Дітрихом виконав скульптурне та монум.-декор. оздобле­н­ня особняка М. Ковалевського (нині вул. П. Орлика, № 1/15, у 1944–92 роз­ташовувалося МЗС УРСР; 1911–13), Пед. музею (нині Будинок учителя на вул. Володимирська, № 57; скульптур. фриз на тему «Історія роз­витку освіти», 1909–12; обидва — арх. П. Альошин) у Києві, міського купец. банку та готелю «Асторія» у Харкові (1913, арх. О. Ржепішовський), прибутк. будинку та торг. банку М. Вавельберга (1910–12) і Рос. торг.-пром. банку (1912–14; обидва — арх. М. Пере­тяткович) у С.-Петербурзі, грязелікарень у містах Пʼятигорськ і Єсентуки (нині обидва — Ставроп. краю, РФ), декор. огорожу обеліска на місці дуелі М. Лермонтова в Пʼятигорську (усі — 1913–15), памʼятники поету І. Нікітіну у м. Воронеж (1908), актору Ф. Волкову у м. Ярославль (1910; обидва — Росія), педагогу К. Ушинському у С.-Петербурзі (1912). Разом з Л.-А. Дітрихом 1913 брав участь у конкурс. проекті над­гробка на могилі М. Лисенка у Києві, 1919–24 здійснював ре­ставрацію памʼяток архітектури у Ленін­граді. К. — автор одних з перших у СРСР і най­вдаліших у рад. мистецтві памʼятників В. Леніну. Модель памʼятника В. Леніну побл. Смольного в Ленін­граді (арх. В. Щуко, В. Гельфрейх), який встановлено 1927, пізніше на різних пʼєде­сталах неодноразово по­вторено в низці міст СРСР, зокрема 1932 у Севастополі (знищено під час 2-ї світової війни нім. військами) на місці, де 1898–1928 та від 1959 встановлено памʼятник адміралу П. Нахімову. Крім ленініани, К. створив скульптурні образи провід. рад. діячів — Й. Сталіна, С. Кірова, Г. Орджонікідзе, К. Ворошилова, а також рад. людей — «льотчика», «робітника» та ін.