КОЗУБО́ВСЬКИЙ Федір Андрі­йович (24. 07(05. 08). 1895, с. Богушево, нині Брест. обл., Білорусь — 02. 09. 1938, Київ) — археолог, музеє­знавець, бібліо­граф. Закін. учител. семінарію (1912), Смолен. учител. ін­ститут (Росія, 1915). Від 1916 пере­бував на військ. службі. 1917 під­тримував більшовиків, став одним із кер. Поліс. зброй. пов­ста­н­ня 1918–19, командував 2-м Поліс. комуніст. пов­стан. полком. Від 1922 — ін­спектор Коростен. від­ділу освіти (нині Житомир. обл.); водночас від 1923 — спів­роб. Волин. н.-д. музею (Житомир); від 1924 — засн. і дир. Коростен. окруж. крає­знав. музею. Само­стійно проводив археол. дослідж. на Коростенщині (роз­копки поселень доби міді й бронзи та городищ і курган. поховань Київ. Русі), а також на Пд. Бузі. 1929–32 — директор Одес. обл. б-ки, зав. Одес. обл. архів. упр., чл. Одес. комісії крає­знавства; 1933–34 — вчений секр. ВУАН; за сумісництвом 1934 — в. о. дир. Істор.-археогр. ін­ституту ВУАН; 1934–36 — директор Ін­ституту історії матеріал. культури АН УРСР, спів­засн. його «Наукових записок» (усі — Київ). Організовував археол. екс­педиції на Чернігівщині, Черкащині, в Ольвії, очолював роботи з археол. обстеже­н­ня тер. майбут. під­топле­н­ня ГЕС на Пд. Бузі. У квітні 1936 заарешт., 1938 за звинуваче­н­ням у контр­рев. діяльності засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1958.