КОЗУ́БСЬКИЙ Олег Борисович (28. 01. 1928, с. Великий Раковець, нині Раковець Збаразького р-ну Тернопільської обл. — 17. 08. 2008, м. Снятин Івано-Франківської обл.) — вчений-агроном. Син Бориса, брат Юрія Козубських. Кандидат сільськогосподарських наук (1987). На­вчався у Львівському сільськогосподарському ін­ституті (від 1946). У 1949 висланий у Хабаровський край (РФ) як член сімʼї «ворога народу» без права поверне­н­ня в Україну. Закінчив Благовіщенський сільськогосподарський ін­ститут (Амурська обл., РФ, 1956). Працював агрономом у радго­спі Далеко­східного військового округу. 1957 повернувся в Україну, мешкав у Чернівецькій області; 1958 ви­їхав до Молдови. Від 1968 — у Снятині, працював у ра­йон­ному управлін­ні сільського господарства, від 1969 — на станції захисту рослин; 1986 організував і до 1991 очолював агрохімічну лабораторію; 1995–97 — викладач сільськогосподарського технікуму. Брав участь у діяльності Снятинського товариства «Просвіта», сприяв створен­ню Меморіального музею В. Андрусяка. Автор книги спогадів «Від Львова до тайги: Про рід Козубських» (Снятин, 2007), публікацій на сільськогосподарську тематику, а також про події національно-визвольного руху в часописах «Голос Поку­т­тя», «Снятинська вежа», «Захід», «Галичина», «Рідна земля» та ін. Спів­автор «Довід­ника по бурʼянах» (К., 1993).