Козулін Мусій Якович

КОЗУ́ЛІН Мусій Якович (справж. – Мойсей; 26. 02. 1933, Дніпропетровськ) – живописець і графік. Заслужений художник України (1994). Член НСХУ (1961). Закін. Харків. худож. інститут (1960; викл. Є. Єгоров, В. Сизиков, Л. Чернов). На творчій роботі. Працював 2000–07 доцент факультету дизайну та реклами Дніпроп. філіалу Відкритого міжнар. університету розвитку людини «Україна». Учасник обл. (від 1953), всесоюз. (від 1960), респ. (від 1961) та міжнар. мистецьких виставок. Персон. – у Дніпропетровську (1964, 1988, 1998, 2002–03), Москві (1971), Києві (1989, 2004). Дотримується реаліст. мистецтва у станк. живописі та графіці. Автор портретів, натюрмортів, пейзажів. Використовує техніки олій. живопису, акварель, офорт, естамп. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп., Луган. ХМ, ДТГ (Москва).

Тв.: живопис – «На шосе» (1961), «Свіжий ранок» (1965), «Свято на Дніпрі» (1967), «9 травня. Гора Митридат» (1975), «Шахтарі Західного Донбасу» (1985), триптих «Реквієм» (1990), «Стара клуня» (1993), «Юля» (2001), диптих «Це не повинно повторитися» (2002), «Доля», «Автопортрет із мамою та дідом Бенею», «Свято Тори» (усі – 2003), «До Бога», «Т. Кулик» (обидва – 2004), «Неспокій», «Пам’ять» (обидва – 2005), «Мальви. Околиця Калинівки» (2006), «Художник В. Жуган», «Художник Л. Кудрявцев», «Геолог В. Дмитрієв», диптих «Художник і модель» (усі – 2008); графічні серії – «Відкриття сезону» (1963), «Ранок аероклубу» (1966), «Карелією» (1969), «Вогонь та люди» (1970–71), «Земля та люди» (1972), «Дніпропетровськ спортивний» (1979), «Закарпаття» (1980), «Динамівці» (1982), «Будні Седнєва» (1982–84), «Ветерани» (1982–85), «Кримом» (1983), «Дон–Волга» (1987), «Америкою» (1993–95), «Дніпровська синагога», «Храм Святителя Чернігівського» (обидві – 1996), «Мертве місто» (1997), «Ізраїль» (1999), «Гадяч» (2002), «Хризантеми» (2002–03); діорама «Битва за Дніпро на Аульському плацдармі» (1977).

Літ.: Михаил Яковлевич Козулин. Живопись. Акварель. Графика: Каталог. Дн., 1989; Михаил Яковлевич Козулин: Каталог персон. выставки «До Бога». Дн.; К., 2003; Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Л. В. Богданова

Основні твори

живопис – «На шосе» (1961), «Свіжий ранок» (1965), «Свято на Дніпрі» (1967), «9 травня. Гора Митридат» (1975), «Шахтарі Західного Донбасу» (1985), триптих «Реквієм» (1990), «Стара клуня» (1993), «Юля» (2001), диптих «Це не повинно повторитися» (2002), «Доля», «Автопортрет із мамою та дідом Бенею», «Свято Тори» (усі – 2003), «До Бога», «Т. Кулик» (обидва – 2004), «Неспокій», «Пам’ять» (обидва – 2005), «Мальви. Околиця Калинівки» (2006), «Художник В. Жуган», «Художник Л. Кудрявцев», «Геолог В. Дмитрієв», диптих «Художник і модель» (усі – 2008); графічні серії – «Відкриття сезону» (1963), «Ранок аероклубу» (1966), «Карелією» (1969), «Вогонь та люди» (1970–71), «Земля та люди» (1972), «Дніпропетровськ спортивний» (1979), «Закарпаття» (1980), «Динамівці» (1982), «Будні Седнєва» (1982–84), «Ветерани» (1982–85), «Кримом» (1983), «Дон–Волга» (1987), «Америкою» (1993–95), «Дніпровська синагога», «Храм Святителя Чернігівського» (обидві – 1996), «Мертве місто» (1997), «Ізраїль» (1999), «Гадяч» (2002), «Хризантеми» (2002–03); діорама «Битва за Дніпро на Аульському плацдармі» (1977).

Рекомендована література