Коктебель
«КОКТЕБЕ́ЛЬ» – підприємство з виготовлення марочних вин та коньяків. Діяло 1879–2010 в АР Крим на тер. Феодосій. міськради. Історія створення заводу пов’язана з відомим вченим-офтальмологом Е. Юнґе, який викупив у місц. землевласника Б.-М. Ширинського 973 дес. землі, де заклав виноградники та побудував виноробні. Після його смерті справу продовжив син Олександр, який вивчав виноробну справу в Іспанії, Італії, Німеччині та Франції. 1923–24 в Отуз. долині засн. перший радгосп, 1930 створ. два колгоспи – ім. Ворошилова у с. Верхні Отузи (нині смт Щебетовка, де знаходився гол. офіс) та ім. Кірова у с. Нижні Отузи (нині смт Курортне), що спеціалізувалися на виноградарстві і тютюнництві. 1944, після звільнення Криму від нім.-фашист. окупації, колгоспи об’єднано і реорганізовано у радгосп-завод «Коктебель»; неушкоджені виноградні плантації були розташ. на схилах гір та вздовж р. Отузка (пл. бл. 200 га). 1958 з ініціативи першого дир. радгоспу М. Македонського (від 1945) розпочато будівництво нового заводу в смт Коктебель, де розробляли та випускали коньячну продукцію. 1965 виготовлено першу партію ординар. коньяку обсягом 1000 дал, згодом розпочато випуск мароч. коньяків «Коктебель» (1967) та «Крим» (1975). У 1970-х рр. створ. новий цех для багаторіч. дозрівання коньяч. спиртів у дубових бочках. Щороку завод переробляв 200–250 тис. дал виноматеріалів і виготовляв 100 тис. дал коньяку. Окрім названих, завод випускав унікал. коньяк «Кутузов» (витриманий понад 25 р.). У 1990–2000-х рр. – одне з найбільших винороб. підприємств України, що виготовляло понад 20 марок сухих, міцних і десертних вин. На своїх плантаціях (пл. 2,2 тис. га) вирощували понад 30 сортів винограду (Трамінер, Мускат, Сапераві, Шабаш, Аліготе та ін.). У структурі – осн. цех витримки вин, що знаходився у пагорбі і складався із числен. тунелів, розташ. на різних рівнях (найбільший у Європі мадер. майданчик). У нижньому погребі зберігали десертні вина витримкою від 2-х і більше р., а також міцні білі та червоні портвейни – не менше 3-х р., у верхньому – столові сухі вина витримкою не менше 3-х р. Наприкінці 2000-х рр. середньорічні обсяги виробництва коньяку становили бл. 330 тис. дал, натурал. вин – понад 450 тис. дал, діяли представництва в усіх обл. центрах України, а також у Білій Церкві, Кривому Розі, Маріуполі, Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі, Ялті, Євпаторії, Джанкої, Москві. На міжнар. конкурсах і дегустаціях продукція заводу отримала 13 Ґран-Прі, 104 золотих, 35 сріб. і 9 бронз. медалей. У період розквіту виробництва на підприємстві працювали бл. 1,5 тис. осіб.
О. М. Ганін