Крижановський Сергій Юхимович
КРИЖАНО́ВСЬКИЙ Сергій Юхимович (29. 08(10. 09). 1862, Київ — 12. 01. 1935, Париж) — правознавець, політичний діяч. Закін. С.-Петербур. університет (1885). Під час навч. став співзасн. наук. юрид. гуртка (1882), разом із В. Вернадським входив до радикал. «Ольденбур. гуртка». 1888 засудж. до двотижн. ув’язнення. Згодом різко змінив політ. уподобання і перейшов на монарх. позиції. 1885–96 працював у судових установах; 1896–99 — нач. відділу, 1901–04 — віце-дир. госп. департаменту МВС; 1905–06 — директор 1-го департаменту мін-ва юстиції; 1906–11 — товариш (заст.) міністра внутр. справ П. Столипіна і його найближчий пом.; 1911–17 — держ. секретар. Брав участь у розробленні багатьох постанов, положень (про Держ. думу, ради та РМ) і законопроектів, зокрема щодо реформування держ. упр., виборів до Держ. думи, виокремлення Холм. губ. і виведення її з-під упр. варшав. генерал-губернатора. Після Лютн. революції 1917 заарешт. слідчою комісією Тимчас. уряду, однак незабаром звільнений. Деякий час мешкав у Фінляндії. Влітку 1918 переїхав до Києва (входив до складу Ради з держ. об’єднання Росії), 1919 — до Одеси. 1920 емігрував, мешкав у Парижі. Співзасн. і голова Спілки ревнителів пам’яті імператора Миколи ІІ. Редагував істор. альм. «Русская летопись» (1921–25). Автор «Воспоминаний» (Берлин, 1938).
Рекомендована література
- Михайловский М. Г. Государственный совет Российской империи. Государственные секретари. С. Е. Крыжановский // Вест. Совета Федерации. 2008. № 8/9;
- Карпачев М. Д. Сергей Ефимович Крыжановский — политический деятель и публицист начала ХХ века // Вест. Воронеж. університета. Сер. История. Политология. Социология. 2013. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
