КОВАЛЕ́НКО Григорій Олексі­йович (криптоніми і псевдоніми: Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24. 01(05. 02). 1868, с. Липняки Пере­яславського пов. Полтавської губ., нині у складі смт Баришівка Київської обл. — 15. 12. 1937, Полтава) — письмен­ник, етно­граф, графік, живописець, громадсько-культурний діяч. Закінчив Полтавську чоловічу фельдшерську школу (1886). Працював у клініці Московського університету (1890–95; вільний слухач). Служив земським фельдшером у Пере­яславському повіті, де почав збирати етно­графічні матеріали з народної медицини. Працював секретарем міської управи Чернігова (1895–1905) і Полтави (1905–17). У 1920–30-х рр. — директор та викладач Полтавської фельдшеро-акушерської школи. Спів­організатор і редактор журналу «Рідний край» (1905–06), видавець і редактор журналу «Вісник життя і зна­н­ня» (1913–14). Спів­засновник Полтавського товариства «Просвіта» (1917) та Полтавського наукового товариства при ВУАН (1919). Член Української демократичної партії (1904), УРДП (1905–17). Друкувався у періодичних ви­да­н­нях: «Медицинский журнал», «Фельдшер», «Этно­графическое обозрение», «Киевская старина», «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Дзвінок», «Земскій сборникъ Черніговской губерніи», «Труды Полтавской ученой архивной комис­сии». 20 серпня 1937 заарештований за участь у контр­революційній організації, 5 грудня 1937 засуджений до роз­стрілу. Реабілітований 1969. Автор поетичних, прозових і драматичних творів: збірки «Правдиве слово» (Чг., 1896) і «Жарти життя» (К., 1911; Чк., 1917), різдвяної сцени «Колядники», комедії «Ворожка» (обидві — Полтава, 1917), дитячої пʼєси «Яцько і Стецько» («Новими стежками», 1922, № 2–3), оповіда­н­ня «У сонячній країні» (Х., 1927), неопублікованих повістей «Тур і Сокіл», «Дажбожі діти» (1919), «Над Десною» (1936), історичного роману «Юрко Соколенко» («Мрія давніх літ», 1937); літературно-критичних статей і нарисів «Иван Котляревский», «Евгений Гребинка» (обидві — 1898), «Деятельность и значение И. П. Котляревского в истории украинского общества» (1904; усі — Чернігів), «Григорій Сковорода, його життя і твори» (П., 1919); роз­відок «О народной медицине в Пере­яславском уезде» («Этно­графическое обозрение», 1891, № 2), «К народной медицине малорус­сов» (Там само, № 4; спів­авт.), «Від чого вмерла Мелася» (Чг., 1897), «Очерк жизни и деятельности украинского этно­графа и народного врача С. Д. Носа» (К., 1901), «Врачи и общество» (С.-Петербург, 1905), «Перший будинок в українському стилі на Чернігівщині» («Рада», 1910, 1 листопада), «Про кріпацьку неволю, як вона на­стала і як зникла» (К., 1911), «Некоторые черты украинского стиля в связи с во­просом о происхождении украинской хаты» («Труды Полтавской ученой архивной комис­сии», 1912, вып. 9), «Про український стиль і українську хату» (1912), «Хто такий Тарас Шевченко» (1913; 1914; усі — Київ), «Як гоїти рани» (П., 1914; також російською і болгарською мовами), «Г. І. Маркевич, полтавський видавець і друкар» («Записки історично-філологічного від­ділу ВУАН», 1927, кн. 13–14), «Криниці в народній мітології» («Записки Полтавського наукового при ВУАН товариства», 1928, вип. 2), «Як збудувати гарну хату малими коштами» (Х., 1929); під­ручників «Оповіда­н­ня з історії українського народу од найдавніших до нових часів» (П., 1907; 2-е вид. — «Українська історія: Оповіда­н­ня з історії України від найдавніших до наших часів», К., 1912; 1917; 1993; П., 1992), «Анатомія і фізіологія людини» (К., 1918; 1923; Х., 1929). Автор графічних ілюстрацій до творів Г. Квітки-Основʼяненка (повісті «Маруся», 1893), Т. Шевченка (віршів «Калина» і «Садок вишневий коло хати», 1894), П. Куліша, зображе­н­ня могили Т. Шевченка в Каневі, Мазепиної камʼяниці в Чернігові, будинку Г. Квітки-Основʼяненка, будинку товариства «Просвіта» у Львові, вміщених у газеті «Зоря» (1893–97); видав дві серії порт­ретів письмен­ників Т. Шевченка, Г. Квітки-Основʼяненка, Є. Гребінки, П. Куліша, М. Шашкевича та геть­манів Б. Хмельницького, П. Дорошенка, П. Сагайдачного, І. Мазепи, К. Ро­зумовського (Чг., 1898; пере­ви­дано листівками у Москві й Києві); створив обкладинки до журналу «Рідний край» (1906) і «Світло» (1908), віньєтки до журналу «Рілля» (1910), ілюстрації до української народної думи «Мати-удова» (1912), а також велику кількість етно­графічних замальовок народної архітектури Чернігівщини й Полтавщини, сільських краєвидів (1900–30-і рр.). Окремі твори зберігаються у Полтавському літературно-меморіальних музеях І. Котляревського і Панаса Мирного, Полтавському художньому музеї, Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського, Баришівському крає­знавчому музеї.