КУДРИ́ЦЬКИЙ Євген Михайлович (18. 02(02. 03). 1894, містечко Коростишів Київ. губ., нині місто Житомир. обл. — 15. 01. 1976, Житомир) — мово­знавець, пере­­кладач. Син Михайла, брат Пав­ла Кудрицьких. Закін. 2-у Житомир. гімназію (1912), істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1917), водночас 1916–17 — слу­хач пед. курсів Київ. навч. округу для під­готовки вчителів лат. мови. 1918–31 учителював у Житомирі; водночас 1923–24 — літ. ред. г. «Радянська Волинь». 1931–33 — у Запоріз. пед. ін­ституті: від 1932 — завідувач кафедри мово­знавства; 1933–47 (з пере­рвами) — у Полтав. пед. ін­ституті: від 1944 — завідувач кафедри укр. мово­знавства. 2 трав­ня 1938 заарешт., 5 лютого 1939 засудж. до 10-ти р. по­збав­ле­н­ня волі. 1940 звільнений і реа­біліт. Від 1947 (з пере­рвою) — зав. кабінету укр. і російської мови і літ-ри Житомир. ін­ституту удосконале­н­ня кваліфікації вчителів. 1962–76 пра­цював у Житомир. пед. ін­ституті. Наукові дослідже­н­ня: істор. мово­знав­ство, мова укр. худож. літ-ри 18–19 ст. Пере­клав з лат. укр. мо­вою і під­готував до друку па­мʼят­ку староукраїнської мови «Грам­ма­тыку словенскую» (К., 1970) І. Уже­вича.