КУДРИ́ЦЬКИЙ Михайло Петрович (11(23). 02. 1856, с. Огіївка Сквирського пов. Київської губернії, нині Ружинського ра­йону Житомирської обл. — 27. 12. 1933, Житомир) — метеоролог. Батько Євгена і Пав­ла Кудрицьких. Професор (1919). Статський радник (1894). Срібна медаль Російського гео­графічного товариства (1896). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1882). Під керівництвом О. Клосовського брав участь у роз­роблен­ні про­грами роз­витку метеорології в Україні. 1882–1901, 1905–07 (директор) працював у Коростишівській учительській семінарії (нині Житомирської обл.). Створив місцеву агрометео­рологічну мережу на Поліс­сі; регуляр­но проводив спо­стереже­н­ня за природою в Коростишеві (1883–1900). Праця К. «Клімат Коростишева» 1900 була пред­ставле­на на Всесвітній ви­ставці у Парижі (від­значена бронзовою меда­л­лю). 1901–19 (з пере­рвою) — викладач 1-ї Житомирської гімназії. Один із організаторів Товариства дослідників Волині (1900), Волинського ін­ституту народної освіти (викладав до 1926) і 3-річних українських педагогічних курсів імені М. Дра­гоманова (обидва — 1919) у Жи­томирі. Водночас від 1920 очо­лював Житомирську філію сільсько-господарського наукового комітету Наркомзему УСРР. Того ж року зініціював створе­н­ня наукової бібліотеки при Волинському центральному музеї у Житомирі.