КОВАЛЕ́НКО Леонід Антонович (12. 03. 1907, с. Ступичне, нині Катеринопільського р-ну Черкаської обл. — 22. 06. 1985, м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл.) — історик. Доктор історичних наук (1966), професор (1966). Учасник другої світової війни. Державні нагороди СРСР. На­вчався на робітничому факультеті у Білій Церкві (1930–31), закінчив Київський університет (1936). Учителював і викладав у технікумах Києва (1934–39); працював у Ін­ституті історії АН УРСР (Київ, 1945–47); у 1947–56 — завідувач кафедри загальної історії Житомирського педагогічного ін­ституту; 1956–61 — в Ужгородському університеті; від 1961 — у Камʼянець-Подільському педагогічному ін­ституті: засновник (1962) і завідувач (до 1984) кафедри загальної історії. Досліджував історіо­графію України 19 — початок 20 ст., історію країн Західної Європи й Угорщини, історію Поді­л­ля. Брав участь у написан­ні тому «Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область» (К., 1971).