Коваленко-Івченко Людмила Миколаївна

Визначення і загальна характеристика

КОВАЛЕ́НКО-І́ВЧЕНКО Людмила Миколаївна (псевд. — Л. де Маріні; 25. 09(07. 10). 1898, м. Маріуполь Катеринослав. губ., нині Донец. обл. — 14. 06. 1969, м. Трентон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — письмен­ниця, пере­кладачка, громадська діячка. Дружина Михайла, мати Лесі Івченків. Дійсний член УВАН у США. Член Обʼ­єдн. укр. письмен­ників в екзилі «Слово». Навч. на істор.-філол. від­ділі Вищих жін. курсів у Києві. Викладала укр. мову на курсах українізації. Від 1921 мешкала в м. Лубни (нині Полтав. обл.). Дебютувала 1926 оповіда­н­ням «Кулька» у ж. «Нова громада» (Київ). Публікувала репортажі, стат­ті, гуморески і фейлетони у ж. «Життя і революція», «Червоний шлях», «Глобус» та ін. Від 1929 пере­кладала українською мовою твори Вольтера, Ґ. де Мопас­сана, О. де Бальзака, Е. Золя. Під час 2-ї світової війни працювала в Укр. Червоному Хресті у Києві. 1944 виїхала до Німеч­чини. Відп. ред. ж. «Громадянка» (Мюнхен, 1946–49). Від 1950 — у США, працювала ред. укр. служби радіо «Голос Америки» (до 1966). Голова комісії у справах культури при секретаріаті Світ. кон­гресу вільних українців, чл. консисторії УПЦ у США. Спів­працювала із ж. «Наші дні», «Час», «Арка», «Молоде життя», «Нові дні», г. «Свобода». Видала зб. пʼєс «В часі і просторі» (Париж; Торонто; Ню Йорк, 1956), оповідань на реліг. теми «Vita Nova» (Ню Йорк; Бавнд Брук, 1957), «Давні дні» (Ню Йорк, 1960), «Дві краси» (Торонто, 1965), фантаст. роман «Рік 2245» (Ню Йорк, 1958), трилогію про роки укр. держ. від­родже­н­ня «Наша, не своя земля» — романи «Степові обрії» (1964), «Прорість» (1966), «Її окрадену збудили» (1968; усі — Він­ніпеґ); істор. роман про В. Антоновича «Тиха вода» (Бавнд Брук, 1973). Гол. теми творчості К.-І. — вплив глобал. сусп. катаклізмів на особистість, роль жінки у світі. Частину творів написано у фемініст. та екзистенц. руслі. Пʼєсу про роз­куркуле­н­ня в Україні «Домаха» (1924) по­ставлено 1948 театром В. Блавацького у Німеч­чині й Австралії, комедію про родин­ну від­повід­альність «Ксантіл­ла» — 1969 і 1973 у театрі «За­грава» (Торонто). Пʼєсу «Героїня помирає в першім акті» (1948) у перекл. англ. мовою Ч. Стека читали 1991 у театрі «Мист. клуб» (Нью-Йорк).

Літ.: Людмила Коваленко-Івченко // Жін. світ. 1969. Ч. 7/8; Онишкевич Л. Літературна творчість Л. Коваленко // Сучасність. 1970. Ч. 1; Шевчук В. Драма життя родини Івченків // ЛУ. 1990, 9 серп.; Леонтович О. Святе поверне­н­ня з небу­т­тя // Укр. слово. 1996, 1 серп.

Т. І. Березюк

Завантажити статтю