Климушко Борис Євгенович

КЛИМУ́ШКО Борис Євгенович (30. 06. 1931, Дніпропетровськ — 15. 05. 1991, Київ) — скульптор і графік. Батько О. Климушка. Заслужений художник УРСР (1982). Срібна медаль ім. М. Грекова (1984). Член СХУ (1963). Закінчив Київський художній інститут (1958; майстерня М. Лисенка). Основні галузі — станкова та монументальна скульптура. Одна з провідних тем творчості — героїчне минуле України. У творчому доробку — портретні образи, жанрові й побутові композиції, тематичні станкові скульптури, рисунки, олійні пейзажі та натюрморти. Розкривав суспільно вагомі теми, героїчні образи. Портретна пластика різноманітна за характером та манерою ліплення: від камер. образів із плавними переходами форми до експресивніших героїч. узагальнених характеристик. Учасник республіканських, всесоюзних і міжнародних мистецьких виставок від 1959. Персональна — у Києві (1984). Окремі роботи зберігаються в НХМ, Дніпропетровському, Хмельницькому, Чернігівському, Черкаському художніх муезях, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав», Яготинському історичному музеї (обидва — Київської обл.), Феодосійському краєзнавчому музеї (АР Крим).

Тв.: графіка — «Бабуся» (1951), «Автопортрет» (1952), «Каїр. Гіза» (1970), «Козацька церква. Седнів» (1973), «Осінній вечір у Теремках» (1980); скульптури — «Народний умілець» (1952), «О. Довбуш» (1959; 1973), «У космос (Ю. Гагарін)» (1961), «І в дорогу далеку...» (1963), «У катакомбах Аджимушкая» (1970), «Посланець російського народу на Переяславській Раді боярин В. Бутурлін» (1979), «Ярослав Мудрий» (1982), «Наші прийшли» (1983), «Катерина» (1988); пам’ятники — «Перемога» (1965, Вінниця; 1968, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.; обидва — у співавт.), І. Федькові (1977, м. Ромни, співавт.); монумент «Дружба» (1975, співавт.; с. Сеньківка Городнян. р-ну Черніг. обл.); пам’ятний знак «Навіки разом» (1982, співавт.; м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.); мемор. ансамбль «Героям Аджимушкайської оборони» (1982, співавт.; м. Керч АР Крим).

Літ.: Климушко Борис. Скульптура, графіка: Каталог виставки творів. 1984; Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. 2006 (обидві — Київ).

Л. М. Гутник, Л. О. Лисенко

Основні твори

графіка – «Бабуся» (1951), «Автопортрет» (1952), «Каїр. Гіза» (1970), «Козацька церква. Седнів» (1973), «Осінній вечір у Теремках» (1980); скульптури – «Народний умілець» (1952), «О. Довбуш» (1959; 1973), «У космос (Ю. Гагарін)» (1961), «І в дорогу далеку...» (1963), «У катакомбах Аджимушкая» (1970), «Посланець російського народу на Переяславській Раді боярин В. Бутурлін» (1979), «Ярослав Мудрий» (1982), «Наші прийшли» (1983), «Катерина» (1988); пам’ятники – «Перемога» (1965, Вінниця; 1968, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.; обидва – у співавт.), І. Федькові (1977, м. Ромни, співавт.); монумент «Дружба» (1975, співавт.; с. Сеньківка Городнян. р-ну Черніг. обл.); пам’ятний знак «Навіки разом» (1982, співавт.; м. Переяслав-Хмельницький Київ. обл.); мемор. ансамбль «Героям Аджимушкайської оборони» (1982, співавт.; м. Керч АР Крим).