Клімат континентальний

КЛІ́МАТ КОНТИНЕНТА́ЛЬНИЙ  — тип клімату, що спостерігається у віддалених від океанів та морів частинах материків, де упродовж року переважають повітряні маси континентального походження. К. к. формується за умов домінант. впливу на атмосферу значних просторів суходолу; відрізняється підвищеною амплітудою річного та місяч. ходу температури повітря, різкішою міждобовою мінливістю температури, зменшенням (для певної широти) кількості опадів та різкою міжріч. їх мінливістю. Важливим показником континентальності клімату є добова, місячна та річна амплітуда температури повітря, яка залежить від фіз.-геогр. положення, масштабу циркуляції атмосфери, підстил. поверхні та сезон. відмінностей. Континентальність клімату зростає зі збільшенням річної амплітуди температури повітря. Амплітуда визначається відстанню певної тер. від океанів та морів і перебуває у прямій залежності від турбулент. теплообміну між підстил. поверхнею та повітрям. Для мор. узбережжя характерна незначна амплітуда температури повітря, всередині континенту, як і в понижених формах рельєфу (долинах, низовинах, улоговинах), вона зростає. В Україні річна амплітуда збільшується із Зх. на Сх., тому що в цьому напрямі переважає повторюваність повітр. мас континентал. походження. Найменшою континентальністю характеризуються зх. області, де впродовж року переважають вологі повітр. маси Атлантики, які пом’якшують температурні умови взимку і зменшують прогрівання повітря влітку. Центр. рівнинні р-ни займають проміжне положення, ця тер. перебуває під впливом повітр. мас як мор., так і холод. повітря арктич. походження, які трансформуються у помірно континентал. повітря. Найбільшою континентальністю характеризуються сх. р-ни. Терміч. режим взимку формується арктич. повітр. масами, а влітку — інтенсив. прогріванням континентал. повітря. На Пд. виділяють субтропічну клімат. зону, розташ. на Пд. березі Криму, де м’яка зима і сухе спекотне літо зумовлюють найменшу амплітуду температури повітря. На Зх. амплітуда температури повітря за рік становить 22 °С. Контрасти температури незначні, упродовж року переважає вітер із зх. складовою, який переносить повітря з Атлантики. У напрямі на Сх. амплітуда збільшується до 29 °С, що свідчить про посилення континентальності клімату. Вплив Чорного моря проявляється переважно у прибереж. р-нах, а Азов. — майже непомітний через його незначну глибину. У горах зима порівняно м’яка, у літній період температура повітря невисока, амплітуда температури повітря за рік в Укр. Карпатах зменшується до 20–21 °С, у Крим. горах вона не перевищує 20 °С. В Укр. Карпатах з підвищенням висот річна амплітуда зменшується внаслідок невисокої температури влітку і порівняно теплих зим. Річний хід температури повітря у гір. місцевості близький до умов узбережжя.

Амплітуда температури повітря не постійна. На фоні закономір. збільшення континентальності у напрямі із Зх. на Сх. виділяють локал. осередки, зумовлені особливостями підстил. поверхні, які порушують заг. тенденцію. Добова амплітуда температури повітря суттєво залежить від місцеположення станції. У долинах та улоговинах, порівняно із підвищеннями, — значна добова амплітуда температури повітря.

Бризова циркуляція на узбережжях Чорного і Азов. морів знижує денну температуру повітря і підвищує нічний мінімум, внаслідок чого добова амплітуда на узбережжях менша, ніж на суходолі. Вплив моря на добовий хід температури повітря істотно відчувається на відстані 10–15 км. Зі збільшенням відстані від берега добова амплітуда зростає у 1,5–2 раза. У холод. період року вона значно менша, ніж у теплий. Найменша середня добова амплітуда температури повітря — у листопаді–лютому (у горах — менше 2 °С, на більшій частині тер. — 2–3 °С). На Закарп. низовині і в степ. Криму добова амплітуда у зимові місяці дорівнює 4–6 °С. На початку весни амплітуда зростає в горах до 3 °С, на узбережжі — до 4–5 °С, на решті тер. — до 6–8 °С. Найбільша добова амплітуда спостерігається у квітні–вересні (на Пд. — 11–12 °С, на узбережжі — 5–6 °С, у горах — до 4 °С). На поч. жовтня добові коливання температури повітря зменшуються внаслідок більшого надходження тепла з ґрунту і пов’яз. із цим ходу ефектив. випромінювання. Добова зміна температури повітря залежить від характеру погоди — за тихої та ясної погоди амплітуда майже удвічі більша, ніж за хмарної та вітряної.

В. М. Бабиченко, Л. М. Гущина, Н. В. Ніколаєва

завантажити статтю