КМІТ Юрій (псевдонім і криптоніми: Задуманий, Ю., К., Ю. К.; 24. 04. 1872, с. Кобло Cтаре, нині Кобло Старосамбірського обл. — 25. 06. 1943, с. Татаринів Городоцького р-ну Львівського обл.) — письмен­ник, етно­граф, літературо­знавець. Закінчив Львівську духовну семінарію (1899). Був священиком у гірських селах Бойківщини. Автор збірок оповідань «Життя» (Львів, 1903), «В затінку й на сонці» (Коломия, 1906), «З гір» (Львів, 1907); пʼєс «По­друж­жя» (1903), «Тремті­н­ня душі» (1922; обидві — Львів), в яких показав життя селянської бідноти, дрібної галицької інтелігенції та лицемірство панства. Спів­працював із журналом «ЛНВ», де опублікував літературно-критичні та історико-літературні роз­відки «В столітні роковини ви­да­н­ня “Енеїди” Котляревського» (1898, том 4, книга 10), «Карпенко-Карий (Іван Тобілевич)» (1900, том 11, книга 7), «Фрідріх Ніцше» (1901, том 15, книга 9), етно­графічні праці «Бойківське весілє в Гвіздци (Турчанського пов.)» (1908, том 10), «Похорон­ні звичаї і вірува­н­ня бойків» (1914, том 122), у яких викори­став фольклорні та етно­графічні джерела (народна медицина, обрядодійства, замовля­н­ня). Досліджував архівні документи Львівської духовної семінарії, сільських церков і народних шкіл. Написав низку праць бойківським діалектом, де зобразив життя, побут, звичаї та обряди бойків; просвітницьку працю молодих інтелігентів, які пропагували національну сві­домість, під­носили культурний рівень українського населе­н­ня Галичини («1848 рік і Львівська руська духовна семинария», 1901, «З сїльских від­носин у Галичині в середині ХІХ віка», 1903; обидві — Львів). Спів­автор збірки «Матеріали до культурної історії Галицької Руси XVIII–XIX віку» (1902), «Матеріяли до історії галицько-руського шкільництва XVIII і XIX віків» (1909; обидва — Львів). 1918–19 — шкільний ін­спектор Рудківського повітового комісаріату ЗУНР, капелан УСС. Один з авторів «Літопису Бойківщини» (Самбір, 1933–39), а також «Словника бойківського говору» (1934, частина 3; 1935, частини 5–6; 1936, частини 7–8; 1937, частина 9; 1938, частина 10; 1939, частина 11). Деякі твори К. уві­йшли до збірки «Образки з життя» (Львів, 1989) та «Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст.» (Київ, 1989). Пере­клав окремі твори Г. Ібсена (драма «Ворог народа», Львів, 1899), К. Міксата та ін. 1991 у с. Кобло від­крито історико-крає­знавчий музей, в основу якого покладено матеріали про життя і творчість К. 1993 йому встановлено памʼятник.