КНО́РОЗОВ Юрій Валентинович (19. 11. 1922, с-ще Пів­ден­не, нині місто Харківського р-ну Харківської обл. — 30. 03. 1999, С.-Петербург) — історик, мово­знавець. Доктор історичних наук (1955). Державна премія СРСР (1977), премія Президії АН СРСР (1956). Орден Ацтекського Орла (найвища нагорода Мексики для іноземців, 1994). На­вчався у Харківському університеті (1939–41), закінчив Московський університет (1948). Від 1949 — науковий спів­робітник Ін­ституту етно­графії народів СРСР (Москва); від 1953 — у Ленін­градському від­ділен­ні Ін­ституту етно­графії АН СРСР (нині Ін­ститут етнології й антропології РАН, С.-Петербург): від 1977 — керівник групи етнічної семіотики. Засновник радянської школи майяністики. Наукові дослідже­н­ня: дешифрува­н­ня давніх систем письма, про­блеми заселе­н­ня Америки, семіотика, походже­н­ня релігійної сві­домості, теорії комунікації та «колективу». Роз­робив систему дешифрува­н­ня писемності майя, уклав каталог ієрогліфів, об­ґрунтував правила орфо­графії та калі­графії, принципи прочита­н­ня текс­тів. Пере­клав три ієрогліфічні рукописи майя 12–16 ст., написи на монументах, посуді, статуетках (300–900 рр.). Імʼям Кнорзова 2000 на­звано На­вчально-науковий мезоамериканський центр Російського гуманітарного університету (Москва). 2010 у Мексиці створено Центр Кнорозова в Шкареті з ви­вче­н­ня письма і мови майя (шт. Кінтана-Роо).