ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Кудряченко Андрій Іванович

КУДРЯЧЕ́НКО Андрій Іванович (08. 02. 1954, с. Бирзулове Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл.) — історик, політолог. Доктор історичних наук (1995), професор (1997), член-кореспондент НАНУ (2018). Премія ім. Д. Чижевського НАНУ (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2017). Закінчив історичний факультет Вищої комсомольської шко­ли при ЦК ВЛКСМ (Москва, 1978). Відтоді перебував на комсомольській роботі; 1987–91 працював у Від­ділі наукової інформації з суспільних наук АН УРСР; 1994–97 — провідний науковий співробітник Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ; водночас 1994–97 — професор кафедри політології і со­ціології Національного педагогічного університету (усі — Київ); 1998–2000 — радник-посланник Посольства України у ФРН; 2000–04 — директор Інституту соціальних наук і міжнародних відносин Міжрегіональної академії управління персоналом; 2005–08 — завідувач відділу стратегій розвитку громадянського суспільства та соціальних відносин Національного інституту стратегічних досліджень; від 2008 — директор Інституту все­світньої історії НАНУ (усі — Київ). Водночас викладав у Київському економічному університеті й Інституті міжнародних відносин Київського університету, нині — у Київському університеті пра­ва та Дипломатичній академії України (Київ). Наукові дослідження: новітня історія, міжнародні відносини, політична історія України, порівняльна політологія (геополітичні зміни у Європі, порівняльний аналіз станов­лення політичних структур й інститутів країн «молодої» демократії, зокрема України).

Пр.: Європейська політика Федера­тивної республіки Німеччини (1970–1991 рр.). К., 1996; Порівняльний аналіз політичних структур Австрії та Ук­ра­їни. Л., 1996 (спів­авт.); Глобальні транс­формації і стратегії розвитку. К., 1999 (спів­авт.); Політична система і громадянське суспільство: європейські і укра­їнські реалії. К., 2007 (спів­авт.); Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього. К., 2009 (спів­авт.); Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку. К., 2010 (спів­авт.).

В. О. Врадій

Основні праці

Європейська політика Федера­тивної республіки Німеччини (1970–1991 рр.). К., 1996; Порівняльний аналіз політичних структур Австрії та Ук­ра­їни. Л., 1996 (спів­авт.); Глобальні транс­формації і стратегії розвитку. К., 1999 (спів­авт.); Політична система і громадянське суспільство: європейські і укра­їнські реалії. К., 2007 (спів­авт.); Україна в Європі: пошуки спільного майбутнього. К., 2009 (спів­авт.); Культурно-цивілізаційний простір Європи і Україна: особливості становлення та сучасні тенденції розвитку. К., 2010 (спів­авт.).

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
15-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
2018
Тематичний розділ сайту:
Ключове слово:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
877
Вплив статті на популяризацію знань:
144

Кудряченко Андрій Іванович / В. О. Врадій // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-877. – Останнє поновлення : 2018.

Kudriachenko Andrii Ivanovych / V. O. Vradii // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014. – Available at : https://esu.com.ua/article-877. – Last update : 2018.

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Мадіссон
Людина  |  Том 18  |  2017
Н. І. Наталушко
Ясь
Людина  |  2024
В. В. Томазов
Остапенко
Людина  |  Том 24  |  2022
С. В. Мямлін

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору