МОЦА́К Михайло Андрі­йович (21. 11. 1923, с. Кагамлик Кременчуцького р ну Полтавської обл. — 08. 10. 2017, м. Полон­не Хмельницької обл.) — скульптор, майстер художнього фарфору. Закінчив від­діл кераміки Миргородського керамічного технікуму (Полтавська обл., 1957; викладач В. Панащатенко). Від­тоді (до 1993) працював на Полонському заводі художньої кераміки (м. Полон­не Хмельницької обл.): спочатку художником, від 1964 — скульптором. Автор скульптурних творів подарункових наборів, бокалів і штофів з фарфору. Працював в історичному, етно­графічно-побутовому та анімалістичному жанрах. У другій половині 1960 х — у 1980 х роках роз­робляв пере­важну більшість асортименту заводу, зокрема фігурки тварин і композиції на тему полюва­н­ня, у яких часто продовжував традицію гончарної іграшки. Своєрідність національного колориту втілив у ліричних композиціях з фігурами закоханих, в дівочих і дитячих образах. Враховуючи специфіку фарфору як матеріалу, митець вміло пере­давав його пластичні властивості: стилізував і узагальнював форми, акцентував силует, компактно по­єд­нував фігури в єдину композицію. Власні моделі скульптур роз­мальовував мʼякими тональними пере­ходами під­поливʼяного роз­пису, акцентуючи деталі надполивʼяними фарбами та золотом. Роботи М., зокрема скульптура «Оксана» (1964), чайно-кавові набори, ваза, чайник (авторка роз­пису — Т. Шуляк), на Республіканських та Всесоюзних художніх радах 1964, 1971–72, 1977 ви­знані одними з найкращих зразків кераміки. Твори зберігаються в Хмельницькому обласному крає­знавчому музеї, Полонському історичному музеї.