Палій Микола-Мирослав

ПАЛІ́Й Микола-Мирослав (псевдонім — Микола Гурко; 07. 12. 1911, с. Бог­данівка, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 23. 07. 1994, м. Белойт, шт. Вісконсин, США) — письмен­ник, пере­кладач. Доктор медицини (1940) та філософії (1968). Закінчив гімназію в Тернополі та Малу духовну семінарію у Львові. Студіював на філософському та медичному факультетах Університету в Римі (від 1938), в університетах Огайо (США), Сан-Хосе (Коста-Рика), Манаґуа (Нікараґуа), Сальтіль­йо (Мексика). Працював професором романських мов в Огайському університеті (1943—50), Белойтському коледжі, де був головою Східноєвропейського від­ділу. Писав українською, англійською та іспанською мовами. Дебютував 1925 віршем «Україні» в журналі «Наш приятель». Як фейлетоніст у 1930-х рр. по­стійно ви­ступав у львівському католицькому часописі «Мета». Автор повістей «Надійні дні» (Мюнхен, 1949), «Сентиментальна Україна» (Буенос-Айрес, 1974), «Марі, Марі» (Ві­день, 1975), «Дудьо і я» (1980), «Весноосінь» (1991), збірки «Поезії» (1970), книг новел «Палкою кровʼю» (1978) та гумору й сатири «Романтична Україна» (1980), а також пере­кладів з іспанської мови: ви­да­н­ня «Сім коротких пʼєс» (1988; усі — Буенос-Айрес), пʼєса «Нова драма» М. Тама­йо, оповіда­н­ня Р. Пальма, К. Ліра, А. Гільєна та ін. Серед числен­них (понад 200) праць — «Польська література після війни», «Характер польської повоєн­ної літератури», «Великодні звичаї в сучасному селі» (журнал «Мета», 1932), «Горільництво в Тернопільському повіті» («Від­родже­н­ня», 1932). Йому належать роз­відка «Про село Бог­данівка» (1932), брошура «Молода Італія» (1937).

Завантажити статтю