Панчук Надія Михайлівна

Визначення і загальна характеристика

ПАНЧУ́К Надія Михайлівна (22. 11. 1940, с. Горинка Кременецького р-ну Тернопільської обл. — 27. 05. 2022, Ужгород) — письменниця, перекладачка. Дружина М. Рогаля. Член НСПУ (1977). Премія імені Ф. Потушняка (2005, 2010, 2018, 2019). Закінчила Харківський інститут культури (1966). Працювала у Закарпатських обласних бібліотеках для дорослих (1965–80) та для юнацтва (1980–82), у редакціях газет «Закарпатська правда» (1982–95, вела щотижневу рубрику «Літературний підвальчик») і «Закарпатський калейдоскоп» (1995–2002), у 2002–20 — завідувач довідково-бібліографічного відділу Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки (усі — Ужгород). Друкуватися почала 1976. Її поезії й публікації з’являлися в обласних та республіканських газетах, журналах «Дніпро», «Жовтень», «Березіль», «Тиса», альманахах «Суцвіття» (1977), «Калиновий спів» (1978), «Молодий день» (1979; усі — Ужгород), «Поезія» (К., 1984). Для віршів характерні: тяжіння до поетичної мініатюри, розгорнута метафоричність, висока художня дисципліна у використанні слова. Домінантні у її творчості — громадянські настрої, осмислення людини в історії, філософська категорія часу. Окремі поезії перекладені словацькою мовою. Виступала також із малою прозою, перекладала українською мовою польську поезію.

Завантажити статтю