Пасічник Михайло Павлович
Визначення і загальна характеристика
ПА́СІЧНИК Михайло Павлович (04. 04. 1953, с. Половецьке Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — письменник, громадський діяч. Член НСПУ (1977; у 2007—17 — голова її Житомирської організації). Заслужений діяч мистецтв України (2016). Премії імені М. Шпака (1983), імені В. Юхимовича (2008), імені Олександра Олеся (2010), імені І. Огієнка (2011), імені Лесі Українки (2014), імені І. Кошелівця, імені В. Поліщука (обидві — 2015), імені С. Руданського (2019). Закінчив Житомирський педагогічний інститут (1974). Учителював; 1976—2000 — на журналістській роботі. Очолював Житомирське обласне літературне обʼєднання (1979—85). Перший голова Товариства української мови імені Т. Шевченка у Бердичеві (1990). Написав і видав низку історико-краєзнавчих книг («Завжди на висоті. Історія та сьогодення села Слободище», 2001; «В багатьох живих вимірах: спогади, твори, фотосвітлини: До 80-річчя від дня народження письменника М. І. Степанюка, 2001; «Вилиті в металі сімдесят», 2002; «Золото-срібний напій берендеїв», 2002 тощо), як видавець видрукував чимало книг сучасних місцевих письменників. Дебютував 1970 добіркою віршів в обласних газетах. Його поезіям притаманні як простота й людяність, зворушливість та дитяче подивування світом, так і глибока думка й розважливість, метафоричність та яскрава образність. У доробку також гумор та сатира («Вказівний перст жони», 2006; «О, як негарно збоку!», 2009; тритомник «Двовійна», 2018—21; усі — Житомир), твори для дітей («Наші з Савичем дороги», «Жива книжечка» і «Василькові посівайки»).
Тв.: Робота. К., 1975; Право на дорогу. К., 1981; Робочий день бджоли. К., 1983; Хлібні заповіти. К., 1988; Корабельний ліс. К., 1993; Роса та іній літ і зим. Ж., 1998; Рясен ряст. Бердичів, 2000; Скіфське моє Половецьке. Бердичів, 2001; Роса та іній літ і зим: Вибр. твори у 2 т. Бердичів, 2003; Не з оболонок, а з осердь. Ж., 2006; В режимі стиснутих пружин. Ж., 2006; Меди молодих медитацій. Ж., 2008; Не розминутися б із собою. Ж., 2009; Водоспадний злам. Кн. 1—2. Ж., 2010; Бджолині пасовиська. Ж., 2010; У вільх цих кров моєї групи. Ж., 2012; 2015; Свідомість удосвіта. Ж., 2013; То — біла гарячка Росії. Ж., 2015; Бджолині вибори. Ж., 2012; Четвергова сіль. Ж., 2017; Кроки вечірнього птаха. Ж., 2019; Святослов від Михайла Пасічника Ж., 2020; Сонячні й місячні тіні. Ж., 2021; Гришковецька обʼєднана територіальна громада: історико-соціальний та культурно-освітній портрет. Ж., 2021.
Літ.: Білоус П. Пора дегустації вин // Тет-А-Тетерів: Літ. альманах. Кн. 1. Ж., 2007; Бондарчук Л. Висока естетика Пасічникового слова // Пасічник М. П. Водоспадний злам. Кн. 1—2. Ж., 2010; Шевченко І. Терзаю душу болем… // Житомирщина. 2015, 1 груд.
П. В. Білоус
Додаткові відомості
- Основні твори
- Робота. К., 1975; Право на дорогу. К., 1981; Робочий день бджоли. К., 1983; Хлібні заповіти. К., 1988; Корабельний ліс. К., 1993; Роса та іній літ і зим. Ж., 1998; Рясен ряст. Бердичів, 2000; Скіфське моє Половецьке. Бердичів, 2001; Роса та іній літ і зим: Вибр. твори у 2 т. Бердичів, 2003; Не з оболонок, а з осердь. Ж., 2006; В режимі стиснутих пружин. Ж., 2006; Меди молодих медитацій. Ж., 2008; Не розминутися б із собою. Ж., 2009; Водоспадний злам. Кн. 1–2. Ж., 2010; Бджолині пасовиська. Ж., 2010; У вільх цих кров моєї групи. Ж., 2012; 2015; Свідомість удосвіта. Ж., 2013; То — біла гарячка Росії. Ж., 2015; Бджолині вибори. Ж., 2012; Четвергова сіль. Ж., 2017; Кроки вечірнього птаха. Ж., 2019; Святослов від Михайла Пасічника Ж., 2020; Сонячні й місячні тіні. Ж., 2021; Гришковецька об’єднана територіальна громада: історико-соціальний та культурно-освітній портрет. Ж., 2021.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
