Пономаренко Марія Антонівна

Визначення і загальна характеристика

ПОНОМАРЕ́НКО Марія Антонівна (08. 03. 1945, с. Левків Житомирського р-ну Житомирської обл. — 07. 06. 2022, Житомир) — письменниця. Член НСПУ (2000). Премії імені Н. Забіли (1997), «Дідусева казка» (2009), імені Лесі Українки (2011), імені Олени Пчілки (2016), імені В. Земляка (2018). Закінчила Київський університет (1970). Працювала редактором багатотиражки «Текстильник Полісся» та радіомовлення Житомирського льонокомбінату (1963–2002). Писала для дітей. Дебютувала 1973 казкою «Подарунок» у місцевих часописах. У її творах, що відзначаються цікавими образами та сюжетами, переважає морально-етична та виховна проблематики. Вірші поетеси у простій для дитячого сприймання формі навчають малят важливим речам: любити батьків, дбайливо ставитися до рідної природи, змалечку працювати. Твори часто публікували в журналах «Малятко», «Барвінок», «Юний натураліст», «Старшокласник», «Дзвіночок», «Пізнайко», понад 200 казок прозвучало на українському радіо у «Вечірній колисанці». Тісно співпрацювала з газетами та журналами «Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Дитячий садок», «Початкова освіта», «Шкільний світ». Авторка читанок «Подарунок» (2007), «Жайвір» (2008; обидві — Житомир), «Усміхнений сонях» (2009), «Сонячна країна — моя Україна» (2010), «Перлинка» (2012; усі — Тернопіль), «Духовна азбука для дитини і всієї родини» (К., 2011). Співавторка посібника для вихователів дитячих садків «Де ростуть Котигорошки» (Т., 2005), який неодноразово перевиданий та отримав грант Дж. Сороса. У Житомирському театрі ляльок йдуть її вистави «Весела квампанія», «Котигорошко, або казка про добро», «Операція — ситуація», «Новорічна казка, або Зустріч з Дідом Морозом». Разом із композитором І. Островерхим створено 300 пісень, дитячу оперу «Іменини кози Мокрини», музичні казки «Зарядка для сина», «В ліс прийшла красуня Осінь», «Намисто для тітки Сойки», «Котить заєць капустину» та ін.

Завантажити статтю