Пилипчук Михайло Михайлович
Визначення і загальна характеристика
ПИЛИПЧУ́К Михайло Михайлович (26. 03. 1924, с. Кам’яний Брід Фасівського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 14. 03. 2014, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл.) — письменник. Член НСПУ (1995). Лауреат міжнародного літературного конкурсу в Нью-Йорку (2000, 2-а премія). Навчався 1943–45 у Харківському інституті інженерів транспорту та одночасно заочно на філологічному факультеті Харківського університету. 1945 заарештований, за творчу діяльність у підпільних виданнях ОУН–УПА засуджений на 15 р., 1947 термін знижено до 10-ти р. Покарання відбував у Норильську (РФ). Звільнений 1954 із висилкою у м. Караґанда (Казахстан), звідки 1956 був звільнений за амністією зі зняттям судимості. Відтоді мешкав у Миколаєві. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1963). Працював 1956–90 на керівних посадах у будівельних організаціях. Очолював літературну студію «Пролісок». Регулярно друкувався у періодиці. У його творах найефективніше відображено життя закатованих політв’язнів у період СРСР. Автор художньо-документальної трилогії — повісті «За кулісами», «Руки вгору» та «Кайєркан» (Л., 1995) — про стійкість політв’язнів у моторошних нетрищах ГУЛАГу. Також писав лірику.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Крутою дорогою. К., 1991; В обіймах Карпат. Л., 1994; Літа летять. Л., 2001 (з теор. посібником «Конспект початківцям»); Усе — для України: Спогади, поезії. Л., 2003.