Піскун Олександр Ілліч

Визначення і загальна характеристика

ПІСКУ́Н Олександр Ілліч (30. 07. 1953, м. Зіньків, нині Полтавського р-ну Полтавської обл.) — політичний діяч, історик, політолог. Чоловік В. Піскун. Народний депутат України (1990–94). Кандидат історичних наук (1987). Закінчив історичний (1979) і юридичний (1996) факультети Київського університету. Працював у Сумській філії Харківського політехнічного інституту (1979–90). У ВР України 1-го скликання — член Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, фракцій НРУ та «Безпартійні». Входив до Народної Ради, був заступником її голови. Співавтор Декларації про державний суверенітет України, законопроєктів «Про економічну самостійність України», «Про освіту», «Про національні меншини», «Про громадянство», «Про державну символіку», «Про національний архівний фонд і архівні установи», «Про біженців», «Про статус іноземців». Брав участь у розробленні Конституції України. Один із ініціаторів і організаторів, у травні 1993 — жовтні 1994 — перший заступник міністра у справах національностей та міграції. Співзасновник товариств «Меморіал» та «Просвіта», НРУ на Сумщині, член Великої Ради НРУ (1989–94). Засновник і голова правління Центру досліджень проблем міграції (1995–2002), співзасновник Інституту громадянського суспільства (1995; обидва — Київ).

Завантажити статтю