Павличко Ярослава Йосипівна

ПАВЛИ́ЧКО Ярослава Йосипівна (05. 11. 1948, с. Стебник, нині місто Дрогобицького р-ну Львівської обл.) — письменниця, перекладачка, мистецтвознавець, літературознавець. Член НСПУ (2004). Премії імені Б.-Н. Лепкого (2001), імені М. Шашкевича (2008), імені О. Грицая (2009), імені М. Утриска (2012). Закінчила Львівський університет (1975). Працює від 1970 у Національному музеї у Львові, де тривалий час очолює сектор рукописів та стародруків, а також організовує чимало виставок: стародруки І. Федоровича, Ф. Скорини, острозькі, венеційські стародруки, рукописні книги 16 ст. (мистецьке оформлення) тощо. Дебютувала поетичною збіркою «Вежі» (К., 1971), яка отримала схвальні відгуки критиків. Одна з головних тем її поезії — давня слава Руси-України, її могутність і незборимість. Вірші насичені історичними мотивами, її лірична героїня переживає ці давні мотиви на рівні генетичної пам’яті, що робить її поезії особливо знаковими в художній палітрі сьогодення. Образи з минулого й образи з майбутнього переплітаються несподівано зримо та об’ємно, викристалізовуючи яскравий світ чуттєвого сприйняття дійсності. Історіософські мотиви мають виразні ліричні інтонації. Публікується у численних антологіях, поетичних збірниках. Окремі її твори перекладені білоруською, словацькою, французькою, німецькою, польською мовами. Авторка численних наукових статей, присвячених історії мистецтва, дослідженню української ікони, гравюри (антимінсів), мініатюри, рукописної та стародрукованої книги, а також видатним постатям українського малярства. Впровадила у науковий обіг значну кількість пам’яток, серед яких давнє українське малярство, графіка, стародавнє декоративне різьблення. Уклала низку бібліографічних покажчиків: «Віра Свєнціцька», «Михайло Драган», «Любов Волошин», «Бібліографія мистецтвознавця-візантолога Володимира Залозецького», «Українська ікона: Бібліографія» тощо. Авторка низки статей до «Енциклопедії Львова», а також багатьох публікацій про живописців, графіків, скульпторів, істориків мистецтва до «Календаря ювілейних дат» у різні роки. Їй також належать літературознавчі розвідки про творчість письменників В. Густі, О. Кіс, О. Шалак, угорського поета Г. Арона та ін. Перекладає поетичні твори з білоруської, польської, чеської, словацької, німецької, італійської, французької, швецької та перської мов, що вміщені у виданні «Золота лисиця побіля струмка: Коротка антологія перекладів світової поезії» (Л., 2005; 2020). Співавторка літературно-мистецьких програм «Золота гілка української поезії» та «Мистецький щоденник: У парі муз» на обласному радіо.

Завантажити статтю