Падлевський Лев Володимирович
ПАДЛЕ́ВСЬКИЙ Лев Володимирович (12(24). 04. 1870, Одеса — 08. 09. 1943, Варшава) — мікробіолог, лікар-епідеміолог. Професор (1918). Брат Й.-Т. Падлевського. Закінчив Військово-медичну академію в Санкт-Петербурзі (1895). Служив військовим лікарем (1895–1908). У 1899 та 1901 перебував у відрядженнях у Маньчжурії з метою організації заходів боротьби з поширенням чуми, очолював чумний барак. 1902 прикомандирований до Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі для удосконалення знань. Від 1903 — практикант протичумної лабораторії Інституту експериментальної медицини в Санкт-Петербурзі (з перервою), де під час розтину трупа лікаря М. Шрейбера заразився та перехворів на бубонну чуму. Учасник російсько-японської війни 1904–05. У зв’язку з фіксацією випадків захворювання на чуму відряджений до Монголії для встановлення причин поширення хвороби. Від 1908 — помічник директора Бактеріологічного інституту, від 1911 — позаштатний асистент кафедри загальної патології Московського університету. Брав участь в експедиціях Д. Заболотного у м. Харбін (Китай) та І. Мечникова (організована Пастерівським інститутом для вивчення поширення туберкульозу серед калмиків). Від 1913 — директор Санітарно-бактеріологічного інституту в Катеринославі (нині Дніпро). Брав участь у 1-й світовій війні. 1918 організував і відтоді очолював кафедру бактеріології, водночас 1919–20 — завідувач кафедри гігієни Катеринославського університету. Від 1922 мешкав у Польщі, до 1938 працював завідувачем кафедри мікробіології Познанського університету. Від 1938 — на пенсії. Зробив вагомий внесок у вивчення мікробіології та епідеміології, досліджував дію на організм людини вакцини БЦЖ. Один із авторів ґрунтовного видання «Медицинская микробиология» (Санкт-Петербург; К., 1912–15, т. 1–3), зокрема написав розділи «Группа кишечной палочки (Bacterium coli commune), тифозных и паратифозных бациллов», «Тифозный бацилл (Bacillus typhi abdominalis)», «Паратифозные бациллы, или бациллы мясных отравлений», «Оспа». Нагороджений срібним нагрудним знаком з надписом «Боротьба з чумою» (1903).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Чумные заболевания в г. Инкоу (Маньчжурия) в 1901–1902 гг. // Военно-мед. журн. 1903. № 2; О применении желчи для посева крови с целью раннего распознавания брюшного тифа // Рус. врач. 1907. № 27; О новом способе применения малахитовой зелени (Malachitgriin) для выделения палочек тифозной группы // Там само. 1908. Т. 7, № 12; История чумы в Маньчжурии и соприкасающихся с нею областях // Врачеб. газ. 1912. № 15; Случай бациллоношения у здорового человека во время эпидемии чумы в Харбине в 1911 г. // Тр. 2-го совещания по вопросам бактериологии и эпидемиологии. С 28 марта по 1 апреля 1912 г. в Москве. Москва, 1912 (співавтор); Наставление. Как применять вакцины против брюшного тифа, паратифов и холеры. Минск, 1916.
Рекомендована література
- Васильев К. К. Л. В. Падлевский — микробиолог и эпидемиолог // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1990. № 1;
- W. Lisowski. Leon Julian Józef Padlewski (1870–1943) — lekarz epidemiolog // W. Lisowski. Prekursorzy medycyny polskiej. Warszawa, 2008. T. 2.
Завантажити статтю
Людина 
