Падлевський Йосип-Тадеуш Володимирович
ПАДЛЕ́ВСЬКИЙ Йосип-Тадеуш Володимирович (25. 01(06. 02). 1863, Одеса — 16. 06. 1943, Варшава) — архітектор. Брат Л. Падлевського. Закінчив Інститут цивільних інженерів (1891) та АМ (1895) у Санкт-Петербурзі. 1895–96 — архітектор Всеросійської художньо-промислової виставки в м. Нижній Новгород (Росія); спорудив там у стилі модерн другу будівлю адміністрації виставки та прибутковий будинок Міського товариства. Потім працював у технічному відділі Правління Товариства Китайської східної залізниці в Санкт-Петербурзі. У цей період спроєктував Свято-Миколаївський собор у м. Харбін (Китай; реалізовано 1899–1900, у 1966 зруйновано хунвейбінами). 1899 він (як архітектор-проєктант) разом з Е. Вірріхом (архітектор-будівельник) й А. Бенуа (технічний нагляд) увійшов до Особливої будівельної комісії зі спорудження комплексу будівель Санкт-Петербурзького політехнічного інституту. У 1902–18 викладав у цьому закладі вищої освіти; водночас 1905–18 — у Технологічному інституті та на Вищих жіночих політехнічних курсах. Разом з С. Валовським і В. Городецьким брав участь у розробленні остаточного проєкту Миколаївського костелу в Києві (1897–98, реалізовано 1899–1909). У 1902 за його проєктом зведено 2 житлових будинки для співробітників і професорів, 1905 — гідробашню Політехнічного інституту, 1908–09 — Торговельний дім Гвардійського економічного товариства на вулиці Велика Конюшенна, у 1910-х рр. — церкву Покрови Пресвятої Богородиці при Політехнічному інституті та дерев’яний костел на Успенському кладовищі (знесений більшовиками) у Санкт-Петербурзі; 1907–13 — костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього у м. Вологда (Росія). Автор низки статей у журналі «Зодчий», зокрема «Программа конкурса на дом товарищества “Саламандра” в Харькове» (1914, вып. 8). Після більшовицького перевороту 1917 виїхав у Варшаву. До 1930 працював начальником відділу будівництва Міністерства зв’язку Польщі, для якого збудував житловий будинок на вулиці Університетська, № 5 у варшавській дільниці Охота та літню віллу в Галлерові (нині у межах м. Владиславово Поморського воєводства).
Рекомендована література
- Тимофієнко В. Зодчі України кінця 18 — початку 20 століть. К., 1999;
- Брюханова И. А., Левошко С. С. К страницам творческой биографии архитектора И. В. Падлевского // История Петербурга. 2006. № 5.