Пашкевич Стефанія Омелянівна
Визначення і загальна характеристика
ПАШКЕ́ВИЧ Стефанія Омелянівна (Степанида; 03. 11. 1889, м. Самбір, нині Львівської обл. — вересень 1953, Львів) — геолог, географ, геоморфолог, громадська діячка. Сестра І. Пашкевича. Закінчила Львівський університет (1913). У 1914–33 вчителювала у Львівській приватній учительській семінарії; водночас 1916–39 — у Львівській приватній дівочій школі імені Т. Шевченка; 1939–41 — в одній із львівських середніх шкіл (нині № 41 імені Т. Шевченка). Була співредактором газети «Вперед» (1918–22) і журналу «Наша мета» (1919–21); співробітницею Львівського горожанського комітету (1918–22) та Комітету допомоги українським політв’язням (до 1939). Брала активну участь у Фізіографічній комісії НТШ. У 1941–44 — на депортації у м. Новосибірськ (РФ) та Чернігові. 1945–50 — молодший науковий співробітник Природознавчого музею АН УРСР; 1950–51 — молодший науковий співробітник Інституту геології горючих корисних копалин АН УРСР (обидва — Львів); 1945–48 за сумісництвом — старший викладач основ геоморфології геологічного та геоморфологічного факультетів Львівського університету. Наукові дослідження: географія та геоморфологія України та її регіонів; геологія нафти, газу, озокериту, глауконітових глин Західної України; тектоніка Поділля.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Морфологічні краєвиди українських земель // Географія українських і сумежних земель. 1938; Тектоніка західних областей України. 1947; Геологія нафти, газу та озокериту західних областей України. 1948; Схематична карта поширення тортонських пісків у Львівській області. 1948; Схема стратиграфического подразделения третичных отложений Карпат. 1948; Родовища глауконіту в Львівській області. 1949 (усі — Львів).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
