Пашкевич Іван Омелянович
Визначення і загальна характеристика
ПАШКЕ́ВИЧ Іван Омелянович (04. 11. 1880, м. Самбір, нині Львівської обл. — 07. 03. 1959, Львів) — педагог, бібліотекознавець. Брат С. Пашкевич. Закінчив Самбірську гімназію. 1898–1902 навчався на правничих факультетах Львівського і Яґеллонського (м. Краків, нині Польща) університетів, 1903–08 — на філософському факультеті (філологічне відділення) Львівського університету, вивчав класичну філологію, німецьку та англійську мови. Володів польською, російською, французькою, італійською мовами. Від 1909 працював у 2-й Львівській гімназії. 1914 мобілізований до австро-угорської армії. Вступив до УГА, від березня 1919 — сотник інтендатури 1-го корпусу; згодом — в Армії УНР. Інтернований у таборі м. Тухоля (Польща), де викладав англійську мову. Наприкінці 1920 звільнений. Відтоді працював у Жовківській гімназії (нині Львівського р-ну Львівської обл.); 1922–40 — у філії Академічної гімназії (Львів); водночас 1938–39 — у Львівському державному ліцеї. Під впливом І. Крип’якевича опублікував низку краєзнавчих статей у часописі «Життя і знання». Від жовтня 1939 — вчений секретар бібліотеки Львівського університету. У червні 1941 евакуйований до Новосибірської, згодом — до Кемеровської обл. РФ. Був скрипалем оркестру Українського театру імені Т. Шевченка, викладав німецьку мову в школі м. Кемерово. Від 1945 — головний бібліотекар бібліотеки Філії АН УРСР у Львові. Проводив інвентаризацію та впорядкування бібліотечних фондів, зайняв принципову позицію щодо їхнього збереження. За це 1950 знятий із посади завідувача відділу опрацювання і переведений на посаду головного бібліотекаря відділу бібліографії. Від 1957 — на пенсії.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
