Яблонський Василь Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ЯБЛО́НСЬКИЙ Василь Миколайович (27. 12. 1966, м. Камʼянець-Подільський Хмельницької обл.) — історик, політолог. Доктор історичних наук (2021). Премія імені М. Костомарова НАНУ (2014). Орден «За заслуги» 3-го (2012) і 2-го (2019) ступенів. Закінчив Київський університет (1990). Відтоді працював у Камʼянець-Подільському педагогічному інституті; від 1993 — у Міністерстві національностей та міграції України; від 1994 — у фонді «Українська перспектива»; від 1996 — у приватних підприємствах; від 1999 — у Київському лінгвістичному університеті; від 2002 — у Національному університеті «Києво-Могилянська академія»; від 2005 — заступник керівника Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України; від 2006 — завідувач оперативно-аналітичного, аналітично-інформаційного відділів, від 2010 — заступник директора, від 2018 — перший заступник директора, 2019 — т. в. о. директора, 2019—21 — радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень (Київ); від 2021 — завідувач кафедри міжнародних відносин і міжнародного права, від 2022 — завідувач кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Б. Грінченка. Наукові дослідження: історія Української революції 1917—21, українська політична еміграція 20 ст., міжнародні відносини, політична система України.
Пр.: Сучасні політичні партії України: Довід. 1996; Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні. 1999 (співавт.); Сучасні політичні партії України. 1999 (співавт.); Від влади пʼятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії УНР. 2001; Мазепа Ісак. Україна в огні і бурі революції 1917—1921. 2003; Інформаційні війни. 2005 (співавт.); Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: Документи і матеріали, 1920—1992. 2012; Донбас і Крим: ціна повернення. 2015 (співавт.); Світова гібридна війна: український фронт. 2017 (співавт.); Державний центр УНР в екзилі: ідеї, боротьба, традиція (1921—1992 роки). 2020 (усі — Київ).
С. О. Янішевський
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сучасні політичні партії України: Довід. 1996; Фігури. Політичне лідерство в сучасній Україні. 1999 (співавт.); Сучасні політичні партії України. 1999 (співавт.); Від влади п’ятьох до диктатури одного. Історико-політичний аналіз Директорії УНР. 2001; Мазепа Ісак. Україна в огні і бурі революції 1917–1921. 2003; Інформаційні війни. 2005 (співавт.); Український парламентаризм на еміграції. Державний центр УНР: Документи і матеріали, 1920–1992. 2012; Донбас і Крим: ціна повернення. 2015 (співавт.); Світова гібридна війна: український фронт. 2017 (співавт.); Державний центр УНР в екзилі: ідеї, боротьба, традиція (1921–1992 роки). 2020 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
