Тарасенко Петро Порфирович
ТАРА́СЕНКО Петро Порфирович (25. 07. 1927, с. Андріївка Златопольського, нині Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл. — 04. 06. 2005, м. Вишневе Києво-Святошинського, нині Бучанського р-ну Київської обл.) — художник-кераміст. Державні нагороди СРСР. Закінчив Одеське художнє училище (1960). Відтоді працював живописцем, від 1962 — начальником живописного цеху Баранівського фарфорового заводу (Житомирська обл.); 1964–78 — старшим майстром-художником, 1967 — головним художником Тернопільського фарфорового заводу; 1978–87 — художником (1980–86 — головним художником) Київського експериментального кераміко-художнього заводу (КЕКХЗ); 2003–05 — художником-конструктором (дизайнером) художньої лабораторії АТ «ДЕФФА» (м. Вишневе). Проєктував форми чайних і кавових сервізів, наборів чайників і комплектів для напоїв, декоративних блюд, сувенірів (і малюнки для їхнього оздоблення, зокрема декор «Білі горошини»), квіткові вази, скульптуру, ужитковий посуд. Подав низку раціоналізаторських пропозицій, наприклад, «утримування» фарби при декоруванні виробів аерографом (1965); розробив рецептуру білосніжної фарфорової маси високої якості, що давала можливість отримати тонкий черепок, що майже просвічувався. Створив малюнок торгової марки Тернопільського фарфорового заводу у вигляді стилізованого лебедя (використовували 1965–75). Автор унікальних виробів для виставок та урядових подарунків — великих ваз з живописними портретами відомих осіб (генерального директора ЮНЕСКО Ф. Майора, українських політиків О. Мороза, О. Кузьмука тощо). Створюючи форми виробів, дотримувався простоти та вишуканості; у посудних формах тяжів до силуетів шару чи циліндру з витонченим завершенням борта. Декоруючи авторські твори, надавав перевагу підполив’яному розпису солями кобальту та хрому в поєднанні із золотом. У розписі сюжетних блюд моделював зображення узагальнено широкими мазками з розтяжкою тону, акцентуючи силует лінією. Значна кількість створених на КЕКХЗ виробів оздоблена петриківським орнаментом (художники Г. Павленко-Черниченко, К. Нікітаєва), мотивами народного розпису (В. Музичук). Роботи Т. відзначено 3-м місцем (1967), 2-ю (1970) і 3-ю (1972) преміями на Республіканських конкурсах Міністерства легкої промисловості УРСР, а також дипломами ВДНГ 2-го (1984) і 3-го (1985) ступенів. На Всесоюзних художньо-технічних радах фарфорово-фаянсової промисловості його подарункові вироби, сервізи й набори посуду неодноразово визнано одними з найкращих зразків кераміки, деякі отримали Державний знак якості. Учасник обласних, всеукраїнських і всесоюзних художніх виставок від середини 1960-х рр. Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Музеї історії Києва, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (Київська обл.), Хмельницькому краєзнавчому музеї, Музеї образотворчих мистецтв (м. Чорноморськ Одеської обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- штофи-плесканці «Закувала та сива зозуля», «Півень» (обидва — 1967); сервізи — для чаю: «Лілея» (1968), «Два кольори» (1970), «Ранок» (1972), «Привітний» (1973); для кави: «Циліндр» (1969), «Золотий вітерець» (1972), «Юність» (1970-і рр.); чайно-кавовий «Колобок» (1974); тарілка «Курчата»; блюда — «Риби», «Натюрморт» (усі — 1969); декоративне блюдо «25 років перемоги над фашистською Німеччиною»; вази «Народний мотив», «Ювілейна», «Коні та квіти» (усі — 1970), «Чумацька» (1972), «Святковий Київ» (1983); скульптури — «Птахи» (1970), «Косуля», «Тигреня» (обидві — 1997); куманець; комплекти — для вина «Засвистали козаченьки» (обидва — 1973), для напоїв «Березень» (1979), «Левада» (1982); набори чайників — «Яблучко» (1978), «Русичі» (1982), «Черешенька», «Ягідка» (обидва — 1984), «Колобок» (1985), «Зефір» (1986), «Подарунковий» (1987), «Ажурний» (1991), «Видубичі» (1983); форми ваз — «Хризантема» (1979), «Вечірній букет» (1981), «Травневий Київ», «Барвінок» (обидві — 1982), «Святковий Київ», «Конвалія», «Пролісок» (усі — 1983), «Яблуневий цвіт» (1984), «Святкова» (обидві — 1984), «Гортензія» (1985); бокали до Олімпіади-80 (1980); сувенір-символ футбольного клубу «Динамо-Київ» (кінець 1990-х рр.).
Рекомендована література
- Тернопольский фарфоровый завод. Каталог изделий. Л., 1986;
- Тернопільський фарфоровий завод. Замовний каталог. К., 1993;
- Школьна О. В. Київський художній фарфор ХХ ст. К., 2011.
Фотоілюстрації
. 1983. farfor, pidpolyvianyi rozpys.jpg "П. Тарасенко. Ваза «Святковий Київ» (розпис В. Музичук). 1983. Фарфор, підполив’яний розпис")
Інформація про статтю
О. П. Корусь- Авторські права:
- Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
- Дата останньої редакції статті:
- груд. 2023
- Том ЕСУ:
- стаття має лише електронну версію
- Дата опублікування статті онлайн:
- груд. 2023
- Тематичний розділ сайту:
- Людина
- Ключове слово:
- художник-кераміст
- EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
- 878815
- Вплив статті на популяризацію знань:
-
- Бібліографічний опис:
-
Тарасенко Петро Порфирович / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-878815.
Tarasenko Petro Porfyrovych / O. P. Korus // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-878815.
Людина 
