Розмір шрифту

A

Тарасенко Петро Порфирович

ТАРА́СЕНКО Петро Порфирович (25. 07. 1927, с. Андріївка Златопольського, нині Новоукраїнського р-ну Кірово­градської обл. — 04. 06. 2005, м. Вишневе Києво-Святошинського, нині Бучанського р-ну Київської обл.) — художник-кераміст. Державні нагороди СРСР. Закінчив Одеське художнє училище (1960). Від­тоді працював живописцем, від 1962 — начальником живописного цеху Баранівського фарфорового заводу (Житомирська обл.); 1964—78 — старшим май­стром-художником, 1967 — головним художником Тернопільського фарфорового заводу; 1978—87 — художником (1980—86 — головним художником) Київського екс­периментального кераміко-художнього заводу (КЕКХЗ); 2003—05 — художником-кон­структором (дизайнером) художньої лабораторії АТ «ДЕФФА» (м. Вишневе). Проєктував форми чайних і кавових сервізів, наборів чайників і комплектів для напоїв, декоративних блюд, сувенірів (і малюнки для їхнього оздобле­н­ня, зокрема декор «Білі горошини»), квіткові вази, скульптуру, ужитковий посуд. Подав низку раціоналізаторських пропозицій, на­приклад, «утримува­н­ня» фарби при декоруван­ні виробів аеро­графом (1965); роз­робив рецептуру білосніжної фарфорової маси високої якості, що давала можливість отримати тонкий черепок, що майже просвічувався. Створив малюнок торгової марки Тернопільського фарфорового заводу у ви­гляді стилізованого лебедя (використовували 1965—75). Автор унікальних виробів для ви­ставок та урядових подарунків — великих ваз з живописними порт­ретами ві­домих осіб (генерального директора ЮНЕСКО Ф. Ма­йора, українських політиків О. Мороза, О. Кузьмука тощо). Створюючи форми виробів, дотримувався простоти та вишуканості; у посудних формах тяжів до силуетів шару чи циліндру з витонченим заверше­н­ням борта. Декоруючи авторські твори, надавав пере­вагу під­поливʼяному роз­пису солями кобальту та хрому в по­єд­нан­ні із золотом. У роз­писі сюжетних блюд моделював зображе­н­ня узагальнено широкими мазками з роз­тяжкою тону, акцентуючи силует лінією. Значна кількість створених на КЕКХЗ виробів оздоблена петриківським орнаментом (художники Г. Павленко-Черниченко, К. Нікітаєва), мотивами народного роз­пису (В. Музичук). Роботи Т. від­значено 3-м місцем (1967), 2-ю (1970) і 3-ю (1972) преміями на Республіканських конкурсах Міністерства легкої промисловості УРСР, а також дипломами ВДНГ 2-го (1984) і 3-го (1985) ступенів. На Всесоюзних художньо-технічних радах фарфорово-фаянсової промисловості його подарункові вироби, сервізи й набори посуду неодноразово ви­знано одними з найкращих зразків кераміки, деякі отримали Державний знак якості. Учасник обласних, всеукраїнських і всесоюзних художніх ви­ставок від середини 1960-х рр. Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Музеї історії Києва, Національному історико-етно­графічному заповід­нику «Пере­яслав» (Київська обл.), Хмельницькому крає­знавчому музеї, Музеї образотворчих мистецтв (м. Чорноморськ Одеської обл.).

Додаткові відомості

Основні твори
штофи-плесканці «Закувала та сива зозуля», «Півень» (обидва — 1967); сервізи — для чаю: «Лілея» (1968), «Два кольори» (1970), «Ранок» (1972), «Привітний» (1973); для кави: «Циліндр» (1969), «Золотий вітерець» (1972), «Юність» (1970-і рр.); чайно-кавовий «Колобок» (1974); тарілка «Курчата»; блюда — «Риби», «Натюрморт» (усі — 1969); декоративне блюдо «25 років перемоги над фашистською Німеччиною»; вази «Народний мотив», «Ювілейна», «Коні та квіти» (усі — 1970), «Чумацька» (1972), «Святковий Київ» (1983); скульптури — «Птахи» (1970), «Косуля», «Тигреня» (обидві — 1997); куманець; комплекти — для вина «Засвистали козаченьки» (обидва — 1973), для напоїв «Березень» (1979), «Левада» (1982); набори чайників — «Яблучко» (1978), «Русичі» (1982), «Черешенька», «Ягідка» (обидва — 1984), «Колобок» (1985), «Зефір» (1986), «Подарунковий» (1987), «Ажурний» (1991), «Видубичі» (1983); форми ваз — «Хризантема» (1979), «Вечірній букет» (1981), «Травневий Київ», «Барвінок» (обидві — 1982), «Святковий Київ», «Конвалія», «Пролісок» (усі — 1983), «Яблуневий цвіт» (1984), «Святкова» (обидві — 1984), «Гортензія» (1985); бокали до Олімпіади-80 (1980); сувенір-символ футбольного клубу «Динамо-Київ» (кінець 1990-х рр.).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
художник-кераміст
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
878815
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
171
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 2
  • середня позиція у результатах пошуку: 2
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 2):
Бібліографічний опис:

Тарасенко Петро Порфирович / О. П. Корусь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-878815.

Tarasenko Petro Porfyrovych / O. P. Korus // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-878815.

Завантажити бібліографічний опис

Адамович
Людина  |  2024
Н. О. Урсу
Антонова
Людина  |  Том 1  |  2001
В. Д. Путятін
Бережненко
Людина  |  Том 2  |  2003
С. В. Латанський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору