Пастернак Марія Іванівна
ПАСТЕРНА́К Марія Іванівна (Пастернакова; дівоче — Стецик; 1897, Львів — 26. 08. 1983, Торонто) — педагог, мистецтвознавиця. Дружина Я. Пастернака. Закінчила першу жіночу школу імені Т. Шевченка, Вищий музичний інститут у Львові. Вивчала у приватних балетних студіях методики М. Віґман, Ґ. Боденвізер, Е. Жака-Далькроза та ін., застосовуючи їх у педагогічній праці. Викладала у товаристві «Рідна школа» (до 1939), була референтом дошкільного виховання у товаристві «Українська захоронка» (1934–39) і в Українському центральному комітеті (1941–44) у Львові, співредаторкою журналу «Українське дошкілля» (1937–39). У 1944 виїхала до Відня, згодом до Німеччини, 1949 — до Канади. Авторка численних рецензій і статей на виховні й дошкільні теми та про мистецтво народного та сучасного танцю, надрукованих у західноукраїнських, канадських та американських часописах; серед них — «Душа і танок», «Давня і сьогочасна пантоміма», «На службі Терпсихори», «Сильветки українських танечниць». Зробила помітний внесок в дослідження історії українського хореографічного мистецтва 20 ст., особливо жіночого виконавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Зайняття в дитячому садку. Торонто, 1959; Українська жінка в хореографії. Вінніпег; Едмонтон, 1963.
Рекомендована література
- Коваль І. Галичанка, яка прославила у світі українську жінку // Галиц. слово. 2012, 11 трав.;
- Завгородня Т., Пахолок Р. Науково-освітня діяльність Марії Пастернак // Пед. науки. 2013. Хн., Вип. 63;
- Середа О. «Танець душі»: публіцистика Марії Пастернак // Зб. наук. пр. НДІ пресознавства. Л., 2018. Вип. 8(26).