Перець Олег Олександрович
ПЕ́РЕЦЬ Олег Олександрович (09. 01. 1964, Полтава) — художник-кераміст, графік, живописець, мистецтвознавець. Кандидат мистецтвознавства (2017). Член НСХУ (2008). Закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище (нині Санкт-Петербург, 1993; викладачі В. Циганков, Р. Куриляк, Б. Шаманов). Під час навчання брав участь у заснуванні Братства українських мистців «Кобзар» (голова Ф. Гуменюк), у мистецьких заходах і виставках. Від 1994 викладає в Полтавському технічному університеті (нині — Національний університет «Полтавська політехніка»). Працює у різних видах українського пластичного й декоративного мистецтва; автор тематично ускладнених концептуальних керамічних композицій, постмодерних живописних творів і традиційно вирішених графічних робіт. Експонент виставок у Полтаві (від 1976), Санкт-Петербурзі (1989–93, 2012), Києві (від 1994), Харкові (2021), симпозіумів монументальної й декоративної кераміки в Опішні, пленерів у Полтавській обл. (1997, 1998, 2000, 2008, 2013). Персональна виставка — в Полтаві (2019). Твори зберігаються у Полтавському краєзнавчому й художньому музеях, Національному музеї-заповіднику українського гончарства (смт Опішня).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Пиво на двох» (1985), «Причастя», «Нерушима стіна» (обидва — 1994), «Хрещення» (1996), «Святий Юрій-Змієборець» (1999), «Творець» (2001), «Арійська легенда» (2006), «Петербурзькі візії М. Гоголя» (2012), «Завтра буде спекотно. Село Гоголеве» (2013), «Український дім» (2015), триптих «Пісня про Байду» (2022–23); графіка — «Портрет співака Г. Заставного в ролі І. Мазепи в однойменній опері П. Чайковського» (1990), «Змієборство» (1996), «Графічна компіляція метафізичного простору» (2007); кераміка — «Український світ» (1997, співавт.), «Енеїда», «Творення. Протолюдина. Протосвіт» (обидва — 1998), «Ковчег» (2000), медалі М. Башкирцевої (2008).
- Основні праці
- Вплив школи декоративного мистецтва на український художній процес кінця ХХ ст. // Традиції та новації у вищій архіт.-худож. освіті: Зб. наук. пр. Х., 1998. № 2; Проблеми формування регіональних особливостей архітектури м. Полтави в контексті історії українського мистецтва // Там само. 2000. № 4–5; Відродження регіональних мистецьких шкіл України на прикладі Полтавщини // Вісн. Харків. худож.-пром. ін-ту. Х., 2001. Вип. 4; Іконопис Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст. у контексті національного середовищного творення // Дизайн. Архітектура. Образотворче мистецтво: Наук.-тех. зб. Вип. 8. П., 2011; Українська графіка ХVІІ–ХVІІІ ст. як чинник середовищного творення в Гетьманщині // Пробл. сучасності: мистецтво, культура, педагогіка: Зб. наук. пр. Вип. 20. Лг., 2012; Храми національної долі: козацькі муровані церкви // Пам’ятки України. 2014. № 8; Художня організація національного довкілля. Полтавський історико-етнокультурний регіон. П., 2015; Актуальність філософських ідей Г. Сковороди у художньому трактуванні українського національного простору // Сучасні рецепції світоглядно-цінніс. орієнтирів Г. Сковороди. П., 2022.
Рекомендована література
- Кераміка України. К., 2009;
- Ханко В. Плин мистецького життя. П.; Х., 2022.