Писаренко Валерій Георгійович

ПИСАРЕ́НКО Валерій Георгі­йович (27. 01. 1942, м. Уфа, Башкорто­стан, РФ) — фахівець у галузі теоретичної та математичної фізики. Син Георгія Степановича, брат Георгія Георгі­йовича Писаренків. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (2010). Закінчив Московський університет (1965). Працював 1967—68 в Ін­ституті теоретичної фізики АН УРСР; 1968—75 — в Ін­ституті математики АН УРСР; 1975—76 — завідувач не­структурного від­ділу математичних про­блем, 1976—81 — завідувач від­ділу математичних про­блем фізики Ін­ституту фізики АН УРСР; 1981—87 — завідувач від­ділу математичних про­блем фізики Ін­ституту геофізики АН УРСР (усі — Київ); 1987—88, 1992 — завідувач від­ділу математичних про­блем фізики і механіки Тихоокеанського океанологічного ін­ституту Далеко­східного від­діле­н­ня РАН; 1987—89 — завідувач від­ділу математичних про­блем фізики і механіки Ін­ституту прикладної математики Далеко­східного від­діле­н­ня АН СРСР (обидва — м. Владивосток); 1989—92 — за­ступник директора з наукової роботи Амурського комплексного науково-дослідного ін­ституту Далеко­східного від­діле­н­ня АН СРСР (м. Благовєщенськ; обидва — РФ); від 1992 — завідувач від­ділу математичних про­блем прикладної інформатики Ін­ституту кібернетики НАНУ (Київ); водночас від 1997 — професор кафедри автоматизації проєктува­н­ня енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут»; 2003—07 — професор кафедри компʼютерного еколого-економічного моніторингу Від­критого між­народного університету роз­витку людини «Україна» (Київ). Наукові дослідже­н­ня: математичні та алгоритмічні моделі отрима­н­ня роз­вʼязків змішаних задач для систем інтегродиференціальних рівнянь з частин­ними похідними на базі викори­ста­н­ня засобів теорії груп та алгебр Лі; інформаційні моделі складних систем, сформованих соціальними групами поріднених властивостей; інформаційні моделі гетеромедіуму; інформаційні моделі механізмів нестаціонарного впливу гравітаційного потенціалу небесних тіл сонячної системи на періоди під­вище­н­ня сейсмічної активності в геооболонках; фізичні основи інформатики, пер­спективної для завадозахищеного над­дальнього звʼязку; системи інтелектуального управлі­н­ня оперативним виявле­н­ням та нейтралізацією небезпечних швидкоплин­них технологічних подів у довкіл­лі та в техно­сфері; інформаційні алгоритмічні моделі функціонува­н­ня короткотривалої та довготривалої памʼяті людського мозку; інформаційні моделі економічних систем мас­штабу великої корпорації або держави.

Завантажити статтю