ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Степаненко Микола Іванович

СТЕПАНЕ́НКО Микола Іванович (14. 10. 1958, с. Великоселецьке Оржицького, нині Лубенського р-ну Полтавської обл.) – мовознавець, літературознавець, публіцист. Доктор філологічних наук (2005), професор (2005). Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Член НСЖУ (2008) та НСПУ (2011). Член Наукового товариства імені Шевченка (2015). Премії імені Панаса Мирного (2003), імені І. Котляревського (2007), імені І. Огієнка (2010), імені О. Гончара, імені І. Кошелівця (обидві – 2011), імені В. Підмогильного, імені В. Малика (обидві – 2012), імені Б. Грінченка, імені П. Василенка, імені Паїсія Величковського (усі – 2013), імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень», імені Олени Пчілки (обидві – 2014), імені В. Короленка, імені Д. Нитченка (обидві – 2015), імені П. Куліша (2018), імені П. Ротача (2020). Ордени Святого Миколая Чудотворця Української православної церкви Київського патріархату (2013), «За заслуги» 3-го ступеня (2014). Закінчив Кременчуцьке педагогічне училище (Полтавської обл., 1978) та Полтавський педагогічний інститут (нині університет, 1982), де 1985–86 та 1989–2022 й працював: 1989–2015 – завідувач, 2015–22 – професор кафедри української мови, водночас 1991–95 – проректор із навчальної роботи, 2005–09 – декан філологічного факультету, 2009–21 – ректор. Від 2022 – професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ). 1982–85 – учитель української мови і літератури Великобудищанської середньої школи (Диканський, нині Полтавський р-н Полтавської обл.).

Наукові зацікавлення: функційна граматика, когнітивна лінгвістика, соціолінгвістика, лінгводидактика, публіцистично-політичний дискурс, художньо-епістолярна спадщина Олеся Гончара. Створив наукову граматичну школу (функціонує від 2001; має понад 400 наукових та науково-методичних публікацій: авторські монографії, розділи в колективних монографіях, статті у вітчизняних і зарубіжних виданнях, презентація результатів досліджень на всеукраїнських та міжнародних наукових форумах). Тривалий час був головним редактором збірників наукових праць Полтавського педагогічного університету «Філологічні науки», «Педагогічні науки», «Історична пам’ять», «Витоки педагогічної майстерності», наукового, публіцистичного, літературно-художнього альманаху «Рідний край». Автор і упорядник книг «Патріарх українського мовознавства (до 100-річчя від дня народження професора Михайла Жовтобрюха)» (2005), «Академік Арнольд Панасович Грищенко» (2006), «Науковий доробок Михайла Андрійовича Жовтобрюха» (2007), «Літературно-мистецька Полтавщина» (2013), «Мовознавча Полтавщина», «Олесеві Гончару – 95», «Листи Юрія Шевельова до Олекси Ізарського», «Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні» (усі – 2014), «Літературознавча Полтавщина» (2015), «Сучасні письменники Полтавщини» (2016), «Перший полтавський! Відзначення 100-літнього ювілею Полтавського національного педагогічного університету (1914–2014)» (2018), «100-літній ювілей Олеся Гончара» (2019; усі – Полтава), «Листи до Олеся Гончара» (у 2-х книгах, К., 2016). Автор низки статей в ЕСУ.

Пр.: Прикметниково-іменникові словосполучення у сучасній українській мові (формально-синтаксичний і семантичний аналіз): Навч. посіб. П., 1992; Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. К., 1997; Історія української мови. К., 1998; Просторові поширювачі у структурі простого речення. П., 2004 (2 вид. – 2020); Рідне українське слово. П., 2005; Літературні музеї Полтавщини: Навч. посіб. П., 2006; Історія, граматика, поетика українського слова. П., 2008; Публіцистична спадщина Олеся Гончара: мовні, навколомовні й деякі інші проблеми. П., 2008; Літературний простір «Щоденників» Олеся Гончара. П., 2010; Світ в оцінці Олеся Гончара: аксіосфера щоденникового дискурсу письменника. П., 2012; Думки вголос і про себе. П., 2013; Непроминальне в часоплині. К., 2015; Політичне сьогодення української мови: актуальний перифрастикон. Х., 2017; Ізофункційні парадигми в системі предикатів стану в українській мові. П., 2017 (співавт.); Синтаксична і семантична валентність відносних прикметників у сучасній українській мові. П., 2018 (співавт.); Із засіву – благословилось. П., 2018; Публіцистично-політичні перифрази в українській мові: 2017 рік. П., 2018; Лексична і граматична реалізація предикатів кількості в українській мові. П., 2018 (співавт.); Суб’єктивна та об’єктивна оцінка в щоденниковому дискурсі. П., 2018 (співавт.); Префіксально-прийменникова кореляція дієслівного предиката в сучасній українській мові. П., 2019 (співавт.); Семантика і функціювання модальних часток у сучасній українській літературній мові. П., 2019 (співавт.); Динаміка українського політичного лексикону: 2018–2020 рр. П., 2020; Правописна практика доби незалежності. П., 2021; Найновітніші динамічні процеси в українському політичному лексиконі. П., 2021; Публіцистично-політичний дискурс 2021: лексико-словотвірні інновації, перифрастичний ресурс. Х., 2023.

Літ.: Український словопоклонник: на пошану професора Миколи Степаненка. П., 2008; Гаран О. Натхненний різьбяр слова і думки // Літературна Україна. 2013, 10 жовт.; Мелешко В. Грані творчого світу Миколи Степаненка // Рідний край. 2013. № 2; Педченко С., Галаур С. Учений із широким дослідницьким діапазоном (до 55-річчя від дня народження професора Миколи Івановича Степаненка) // Українська мова. 2014. № 1; Професор Микола Степаненко: Біобібліографічний покажчик: до 55-ліття від дня народження. П., 2014; Професор Микола Іванович Степаненко: біобібліографія. П., 2018; Галаур С., Педченко С. Слово вабить до себе мудрих, світлих людей ... // Українська мова. 2018. № 4.

С. О. Педченко, С. П. Галаур

Основні праці

Прикметниково-іменникові словосполучення у сучасній українській мові (формально-синтаксичний і семантичний аналіз): Навч. посіб. П., 1992; Взаємодія формально-граматичної і семантичної валентності у структурі словосполучення та речення. К., 1997; Історія української мови. К., 1998; Просторові поширювачі у структурі простого речення. П., 2004 (2 вид. – 2020); Рідне українське слово. П., 2005; Літературні музеї Полтавщини: Навч. посіб. П., 2006; Історія, граматика, поетика українського слова. П., 2008; Публіцистична спадщина Олеся Гончара: мовні, навколомовні й деякі інші проблеми. П., 2008; Літературний простір «Щоденників» Олеся Гончара. П., 2010; Світ в оцінці Олеся Гончара: аксіосфера щоденникового дискурсу письменника. П., 2012; Думки вголос і про себе. П., 2013; Непроминальне в часоплині. К., 2015; Політичне сьогодення української мови: актуальний перифрастикон. Х., 2017; Ізофункційні парадигми в системі предикатів стану в українській мові. П., 2017 (співавт.); Синтаксична і семантична валентність відносних прикметників у сучасній українській мові. П., 2018 (співавт.); Із засіву – благословилось. П., 2018; Публіцистично-політичні перифрази в українській мові: 2017 рік. П., 2018; Лексична і граматична реалізація предикатів кількості в українській мові. П., 2018 (співавт.); Суб’єктивна та об’єктивна оцінка в щоденниковому дискурсі. П., 2018 (співавт.); Префіксально-прийменникова кореляція дієслівного предиката в сучасній українській мові. П., 2019 (співавт.); Семантика і функціювання модальних часток у сучасній українській літературній мові. П., 2019 (співавт.); Динаміка українського політичного лексикону: 2018–2020 рр. П., 2020; Правописна практика доби незалежності. П., 2021; Найновітніші динамічні процеси в українському політичному лексиконі. П., 2021; Публіцистично-політичний дискурс 2021: лексико-словотвірні інновації, перифрастичний ресурс. Х., 2023.

Рекомендована література

  1. Український словопоклонник: на пошану професора Миколи Степаненка. П., 2008;Google Scholar
  2. Гаран О. Натхненний різьбяр слова і думки // Літературна Україна. 2013, 10 жовт.;Google Scholar
  3. Мелешко В. Грані творчого світу Миколи Степаненка // Рідний край. 2013. № 2;Google Scholar
  4. Педченко С., Галаур С. Учений із широким дослідницьким діапазоном (до 55-річчя від дня народження професора Миколи Івановича Степаненка) // Українська мова. 2014. № 1;Google Scholar
  5. Професор Микола Степаненко: Біобібліографічний покажчик: до 55-ліття від дня народження. П., 2014;Google Scholar
  6. Професор Микола Іванович Степаненко: біобібліографія. П., 2018;Google Scholar
  7. Галаур С., Педченко С. Слово вабить до себе мудрих, світлих людей ... // Українська мова. 2018. № 4.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Степаненко Микола Іванович / С. О. Педченко, С. П. Галаур // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-879013

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2023

Дата останньої редакції статті:

2023-10-18

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

879013

Кількість переглядів цього року:

55

Схожі статті

Корольова
Людина  |  Том 14 | 2014
С. В. Скороход
Богатирьов
Людина  |  Том 3 | 2004
І. Д. Бажинов
Ткаченко
Людина  | 2024
С. С. Єрмоленко

Нагору