Гай Галина Семенівна
ГАЙ Галина Семенівна (03. 12. 1956, с. Медведівка Чигиринського, нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 28. 03. 2021, м. Біла Церква Київської обл.) — письменниця. Дружина А. Гая. Членкиня НСПУ (2004). Премії імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені Г. Косинки (2011). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчила Київський університет (1982). Працювала у багатотиражці заводу «Білоцерківсільмаш»; від 1993 — редактор Білоцерківського книжкового видавництва «Буква». Головний редактор Київського обласного тому «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні» (2008). Авторка збірок поем і віршів «Під корою вдаваного спокою» (2003), «Ера тонких енергій» (2005), «Доторк» (2006), «Не обминеш своїх доріг» (2011), «І вічність яблуком впаде» (2016), повісті «Мій час, моя вода» (2018; усі — Біла Церква). Упорядниця кількох альманахів і антологій.
Рекомендована література
- Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена. Фастів, 2008.