Пазенко Анатолій Федорович
Визначення і загальна характеристика
ПАЗЕ́НКО Анатолій Федорович (01. 09. 1934, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 21. 01. 2008) — актор, педагог. Брат С. Пазенка, чоловік Н. Ков’язіної. Професор (1988). Народний артист УРСР (1987). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1958; курс М. Верхацького), де й викладав від 1961 (нині університет театру, кіно і телебачення). Серед учнів — В. Бессараб, І. Миколайчук, Б. Брондуков, Л. Яремчук. Був актором Одеського українського музично-драматичного театру (1958–61), Театру юного глядача (1961–70), Національного театру російської драми імені Лесі Українки (1970–2004; обидва — Київ). За роль Василя Кучмієнка у виставі «Межа спокою» П. Загребельного був удостоєний Державної премії України імені Т. Шевченка (1983). П. — актор значного творчого діапазону. Він глибоко проникав у духовний світ своїх героїв, надаючи кожному з них неповторні риси характеру. З однаковим успіхом грав у виставах класичного і сучасного репертуару.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Сганарель («Камінний господар» Лесі Українки), Тиходонський («Добряки» Л. Зоріна), Терновий («І відлетимо з вітрами» М. Зарудного), Яґо («Отелло» В. Шекспіра), Базарін («Жиди міста Пітера» А. і Б. Стругацьких), Торібіо («Дім, де все шкереберть» А. Портеса), Сер Олівер («Школа скандала» Р. Шерідана), Риста Тодорович («Пані міністерша» Б. Нушича); у кіно — Генерал Ватутін («Від Бугу до Вісли», 1980; «Якщо ворог не здається…», 1982; обидва — режисер Т. Левчук, Київська кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка), Калясантий («Злочин з багатьма невідомими», 1993, режисер О. Бійма, «Укртелефільм»).
Завантажити статтю
Людина 
